ПОСТДІАГЕНЕТИЧНІ ЗМІНИ ПОРІД КАРБОНУ ОЛЬХОВАТСЬКОЇ ПЛОЩІ ДОНБАСУ ЯК ІНДИКАТОР ГЕОДИНАМІЧНИХ УМОВ ЕПОХИ РУДОУТВОРЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2012.3.139168Ключові слова:
Постдіагенетичні зміни, карбон, Ольховатська площа, Донбас, рудоутворенняАнотація
Вивчення постдіагенетичних змін порід карбону проведено по серії профілів навхрест Головної антикліналі. Встановлено накладений характер змін внаслідок конвекції газової фази флюїдів по проникних зонах після впровадження інтрузії. Встановлено значну мінливість палеогеодинамічної обстановки вздовж Головної антикліналі і її тимчасову стабільність для району Михайлівського рудопрояву золота від впровадження інтрузії до завершення процесів рудоутворення. Ділянку, на якій палеогеодинамічна обстановка схожа з детально вивченою частиною Михайлівського рудопрояву золота, рекомендовано для пошуків золотого зруденіння.
Посилання
Aleksandrov O. L., Derevska K. I., Shumlyanskij V .O. Prihovani intruziyi centralnoyi chastini Doneckoyi skladchastoyi oblasti ta yih zvyazok z gidrotermalnim rudoutvorennyam // Geol. zhurn. – 2011. – # 4. – S. 33-41.
Belichenko P. V., Gintov O. B., Gordienko V. V. i dr. Osnovnye etapy razvitiya Olhovatsko-Volyncevskoj antiklinali Donbassa v svyazi s ee rudonosnostyu (po tektonofizicheskim, geotermicheskim i gravimetricheskim dannym) // Geofiz. zhurn. – 1999. – 21, # 2. – S. 69-84.
Belichenko P. V., Gintov O. B., Emec E. S. i dr. Tektonofizicheskaya model formirovaniya Bobrikovskogo zolotorudnogo mestorozhdeniya (Donbass) // Tam zhe. – 1997. – 19, # 6. – S. 43-57.
Derevskaya E. I., Bezuglaya M. V., Shumlyanskij V. A. i dr. Litologo-mineralogicheskaya i geohimicheskaya zonalnost v porodah karbona Olhovatskoj ploshadi (Centralnyj Donbass) // Geohimiya ta rudoutvorennya. – 2004. – # 22. – S. 41-49.
Dudnik V. A., Korchemagin V. A. Mezozojskie polya napryazhenij v predelah Olhovatsko-Volyncevskoj antiklinali Donbassa // Nauk. pr. DonNTU. Ser. girn.-geol. – 2004. – Vip. 81. – S. 83-91.
Privalov V. A. Principialnaya dislokacionnaya zona Donbassa // Tam zhe. – 2001. – Vip. 36. – S. 34-40.
Privalov V. O. Tektonotermalna evolyuciya Doneckogo basejnu: Avtoref. dis. … d-ra geol. nauk. – Dnipropetrovsk, 2005. – 36 s.
Shumlyanskij V. A., Ivantishina O. M., Demihov Yu. I. i dr. Zoloto-piritovye rudy Olhovatskoj antiklinali: sostav, usloviya obrazovaniya, perspektivy ispolzovaniya // Nauk. pr. In-tu fundament. doslidzhen. – K.: Znannya Ukrayini, 2000. – S. 104-121.
Shumlyanskij V. O., Aleksandrov O. L., Novik V. A. Golovna antiklinal Donbasu: tektonichnij rezhim epohi rudoutvorennya, rudokontrolyuyuchi strukturi i metalogenichna zonalnist // Aspekti geologiyi metalevih i nemetalevih korisnih kopalin: Zb. nauk. pr. IGN NAN Ukrayini, prisvyachena pamyati prof. V. I. Skarzhinskogo. – K., 2002. – S. 39-54.
Shumlyanskij V. O., Derevska K. I., Dudar T. V. ta in. Litogenez i gipogenne rudoutvorennya v osadovih tovshah Ukrayini. – K.: Znannya Ukrayini, 2003. – 272 s.
Shumlyanskij V. O., Zagnitko V. M., Ovcharenko V. O. ta in. Yesaulivsko-Nagolchanskij rudnij vuzol (Centralnij Donbas) // Nauk. pr. In-tu fundament. doslidzhen. – K.: Znannya Ukrayini, 2000. – S. 104-121.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
