Геологічний журнал

ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЄВГЕНА ФЕДОРОВИЧА ШНЮКОВА

В.І. Старостенко , В.П. Коболев, О.А. Щипцов, С.В. Гошовський, В.В. Янко — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена визначним віхам наукової діяльності видатного українського вченого-геолога Є.Ф. Шнюкова. Висвітлено його роль у розвитку морських геолого-геофізичних досліджень в Україні, організації та керівництві експедиціями в Чорному, Середземному й Азовському морях для вивчення геологічної будови акваторій та газогрязьового вулканізму. Одним з найбільш значних досягнень вченого є з’ясування процесів металогенії на дні Індійського й Атлантичного океанів та його участь у роботі Комітету ООН з мирного використання морського дна та дна океану за межами національної юрисдикції, а також міжурядової Океанографічної комісії.

A TRIBUTE TO A BRILLIANT SCIENTIST AND INSPIRING TEACHER, PAUL A. WITHERSPOON, FORMER FOREIGN MEMBER OF THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE

Б.А. Файбішенко — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Ця стаття висвітлює значну спадщину Пола А. Візерспуна (1919–2012), вченого-першопрохідця в галузі гідрогеології тріщинуватих порід та захоронення ядерних відходів у глибоких геологічних формаціях. Завдяки його впливовим публікаціям і вагомим здобуткам ця стаття має на меті надихнути як молодих, так і досвідчених вчених у захоплюючій галузі наук про Землю!

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ЗЕМНОЇ КОРИ І МАНТІЇ УКРАЇНИ У ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХХІ СТ. ЗА ГЕОФІЗИЧНИМИ ДАНИМИ

В.І. Старостенко, О.Б. Гінтов — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

У роботі головну увагу сконцентровано на дослідженнях початку ХХІ ст., які зробили суттєвий внесок у перегляд деяких питань щодо геодинамічних процесів та з’ясування тектоніки і глибинної будови території України. Основним геофізичним методом є глибинне сейсмічне зондування земної кори і мантії в модифікації ширококутного відбиття/заломлення, яке виконано в Україні міжнародним колективом геофізиків і геологів на базі Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України за участю спеціалістів України та багатьох країн Європи. Глибинне сейсмічне зондування супроводжувалося побудовою густинних, геомагнітних, геотермічних, геоелектричних, тектонофізичних, сейсмотомографічних моделей кори і мантії, а також доповнювалося матеріалами геологічного здіймання та визначення ізотопного віку гірських порід. Розглянуто розломно-мегаблокову структуру Українського щита і пошарову будову його кори, глибинну будову і походження Дніпровсько-Донецької западини, Волино-Подільської плити, Транс’європейської шовної зони та інших геоструктур. Глибинними сейсмічними зондуваннями і профілями ширококутного відбиття/заломлення встановлено лістричні зони розломів, котрі, виположуючись, занурюються в мантію. Тектонофізичними дослідженнями встановлено субгоризонтальні рухи вздовж розломів, а також поля горизонтальних напруг, що охоплюють земну кору регіонів України. Ці дані вказують на те, що починаючи з неоархею Український щит розвивався за механізмами плитово-плюмової тектоніки. Відносно рифт-синеклізи Дніпровсько-Донецької западини зроблено висновок, що найбільш правдоподібною може бути рифтогенно-геодинамічна гіпотеза її утворення, яка виходить з процесу існування океану Палеотетис і об’єднання в карбоні–тріасі внаслідок субдукції-колізії континентів Лаврусії та Гондвани. Профілями Dobre-1999–2001 та GeoRift-13 встановлено, що під девонськими відкладами осьового рифту западини залягають основні–ультраосновні породи океанічного типу, а не рифейські осади, як вважалося раніше

МОЛОДІ ПІЗНЬОПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКІ (1800–1700 МЛН РОКІВ) ВІКИ МОНАЦИТІВ ТА ЦИРКОНІВ У ПОРОДАХ ДНІСТРОВСЬКО-БУЗЬКОГО РАЙОНУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Обговорюються результати уран-свинцевого ізотопного датування (метод TIMS і LA ICP MS) монацитів із піроксенвмісних гранітоїдів Дністровсько-Бузького району Українського щита. Отримані аналітичні результати датування мультизернових наважок монациту методом TIMS не відповідають моделі Аренса-Везеріла. У результаті використання позернового датування методом LA ICP MS серед кристалів монациту із тих же порід виявлено як давні (віком понад 2,0 млрд років), так і молоді (1,7–1,8 млрд років) кристали.

Поява молодих кристалів може бути зумовлена не тільки поступовим охолодженням порід, але й, що більш вірогідно, повторним їх розігрівом, спричиненим формуванням магматичної провінції 1,80–1,75 млрд років тому. Наразі провінція репрезентована численними полями дайок, двома габро-анортозит-рапаківігранітними масивами у Волинському й Інгульському районах Українського щита (Коростенський і Корсунь-Новомиргородський, відповідно) та численними інтрузивами ультраосновного складу, сублужними породами та гранітами в Приазовському районі. Тектоно-магматична активізація, окрім повторного розігріву, супроводжувалася проникненням флюїдів у зонах тектонічних деформацій, що і могло спричинити кристалізацію (омолодження) віку кристалів монациту і циркону. Саме цим (анізотропією прояву процесу) можна пояснити, чому в одній пробі вагою 5–10 кг присутні як давні, так і молоді монацити (циркони) і чому в породах з інших ділянок території Українського щита молоді кристали цих мінералів відсутні. Не виключено, що обидва фактори мали сумісний вплив.

РІДКІСНІ ТА РОЗСІЯНІ ЕЛЕМЕНТИ ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКОГО РОДОВИЩА ДНІПРОВСЬКОГО БУРОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ ЯК ПОКАЗНИК МЕТАЛОГЕНІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

А.В. Іванова, Л.Б. Зайцева, В.Б. Гаврильцев — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Вивчено геохімічні особливості вугілля Верхньодніпровського родовища Дніпровського буровугільного басейну, що знаходиться в межах Придніпровського мегаблоку Українського щита. Визначено положення родовища в межах щита за металогенічним, геохімічним та ландшафтно-геохімічним районуванням. Показано, що джерелом надходження у вугілля рідкісних та розсіяних елементів є кристалічні породи Українського щита. З допомогою кореляційного аналізу проведено оцінку асоційованості розглянутих елементів. Виділено дві стійкі асоціації: Yb-Y-Be та Ti-Zr-Sc-V-Cr. Виявлено шляхи міграції елементів у торфовище та можливі форми фіксації елементів в органічній речовині вугілля. Вперше представлено аналіз кореляційних зв’язків розглянутих елементів з мікрокомпонентами органічної речовини вугілля груп лігнітиту, гумініто-геліту, фюзиніту та ліптиніту. Найбільш вуглефільними є елементи Be, Yb, Y, Ge, Мо, Sc. Такі елементи, як Ti, Zr, V, Cr, Pb, Ga, Cu, La, Mn, Ni, частіше пов’язані з теригенним матеріалом, що не виключає їх присутності у вугіллі в сорбційній та органічно пов’язаній формах. Виявлено високу кореляційну залежність Ge від вмісту смоли бензольного екстракту, що дозволяє отримати германій у технологічному процесі виділення з вугілля бітуму.

НОВА ЗНАХІДКА БАГАТОНІЖОК РОДУ ARTHROPLEURA JORDAN IN JORDAN ET VON MEYER, 1854 У ПЕНСИЛЬВАНІЇ УКРАЇНИ

В.С. Дернов — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

З континентальних (ймовірно, озерних) порід моспинської світи (верхня частина башкирського ярусу, нижній пенсильваній) півдня Луганської області описано нові знахідки решток, вірогідно, ювенільних особин гігантських наземних багатоніжок роду Arthropleura Jordan in Jordan et von Meyer, 1854, визначених за відкритою номенклатурою лише до родового рівня (A. sp.). Вивчені рештки A. sp. відрізняються від більшості скам’янілостей артроплеврид, описаних і зображених попередніми дослідниками, значно меншими розмірами, значно меншою кількістю горбків на поверхні паратергітів і відсутністю значної градації розмірів цих горбків. Нові знахідки підтверджують припущення деяких дослідників щодо того, що молоді та дорослі особини роду Arthropleura могли обирати різні біотопи для свого існування.

ВИЗНАЧЕННЯ ЗСУВОНЕБЕЗПЕЧНИХ МЕЖ ДНІПРОВСЬКОГО СХИЛУ БІЛЯ МИКІЛЬСЬКОЇ БРАМИ, КИЇВ

Т.В. Кріль, А.О. Стрельцов — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Вперше науково обґрунтовано та встановлено межі зсувної небезпеки для ділянки схилів Дніпра в районі Микільської брами як у фактичних, так і прогнозованих умовах за положенням площини ковзання. Дослідження виконано на основі ризик-аналізу активізації зсувів, що враховує додаткове зволоження як наслідок впливу аномальних метеорологічних та техногенних факторів. Положення поверхонь ковзання обґрунтовано значенням нормативного коефіцієнта стійкості. Їх виділення виконано на основі математичного моделювання для трьох профілів на схилі при природних показниках фізико-механічних властивостей та у прогнозованому (замоченому) стані. Розрахунки проведено у програмному комплексі RocScience Slides 6, застосовано метод Янбу круглоциліндричної поверхні ковзання. Інженерно-геологічні умови даного схилу охарактеризовано як складні через наявність товщі просідних лесових ґрунтів, кутів нахилу 20–43°. При натурних спостереженнях зафіксовані ознаки ерозійно-гравітаційних процесів, зокрема «п’яний ліс» та тріщини заколу. Основним фактором втрати рівноважного стану ґрунтів на схилі є перезволоження, що може бути як наслідком аномальних атмосферних опадів, так і надходження в ґрунти техногенних вод через витоки з мереж водогону. За розрахунками коефіцієнта стійкості схилу у прогнозованому стані, у даному випадку при перезволоженні ґрунтів встановлено його зниження на 10,4–22,4 % у порівнянні з фактичним станом. Зсувонебезпечна межа при врахуванні впливу додаткового перезволоження ґрунтів та відповідно зниження міцнісних властивостей ґрунтів змістилась на 30 м у середній частині у бік брівки схилу. Наведена у дослідженнях методика проведення зсувонебезпечних меж є практичним інструментом для побудови таких меж на всій протяжності дніпровського схилу в м. Київ. Виділення зсувної небезпеки схилів за двома станами дозволяє диференціювати рівні ризиків втрати рівноважного стану ґрунтового масиву схилу, матеріальних втрат при активізації зрушень.

ЮВІЛЕЙ АКАДЕМІКА ВІТАЛІЯ ІВАНОВИЧА СТАРОСТЕНКА

С.Б. Шехунова — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

ДО 75-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА ПОНОМАРЕНКА

О.П. Ольштинська — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Стаття присвячена знаковим віхам наукового шляху видатного українського вченого, геолога-геохіміка О.М. Пономаренка. Висвітлено його шлях у науці та роль у розвитку ізотопної геохронології та ізотопної геохімії в Україні; у геохронологічних дослідженнях, спрямованих на реконструкцію ранніх етапів геологічної історії Українського щита; а також у розробці та впровадженні прогресивних технологій переробки і збагачення окислених залізних руд. Одним із вагомих досягнень О.М. Пономаренка є вирішення завдань поповнення мінерально-сировинної бази України, питань виявлення ільменіт-апатитових родовищ, що містять рідкісні землі, ванадій і фтор.

ОЛЕГУ БОРИСОВИЧУ ГІНТОВУ – 90: ШЛЯХ НЕВТОМНОГО ПОШУКУ ІСТИНИ

К.Є. Шнюкова, А.В. Муровська — пн, 31 бер 2025 00:00:00 +0300

Статтю присвячено 90-річному ювілею видатного вченого-геофізика Олега Борисовича Гінтова, засновника української школи польової тектонофізики. Описано еволюцію поглядів ученого на механізм формування тектонічних структур на тлі історії зміни геологічних теорій про фізичні причини геологічних процесів та глибинну будову Землі. Показано вплив досліджень О.Б. Гінтова на розвиток тектоніки літосферних плит щодо різновікових структур України – Українського щита, Карпат, Гірського Криму. Наголошено на важливості геодинамічних побудов О.Б. Гінтова для геологів різних спеціальностей.