ГЕОЛОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ МОНІТОРІНГУ ТА ОХОРОНИ МОРСЬКОГО СЕРЕДОВИЩА АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО БАСЕЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2017.3.117358Ключові слова:
екологія, мінеральні ресурси, морська акваторія, підводні населені апарати, Азово-Чорноморський басейнАнотація
Розглядаються проблеми охорони середовища Чорного й Азовського морів, що пов’язані з освоєнням мінеральних ресурсів морського дна. Провідне значення в оцінці стану екологічної обстановки морської акваторії надається геологічному субстрату як акумулятору всіх полютантів, що надходять з атмосфери, водної товщі, річкових систем як у результаті антропогенної діяльності, так і природних геологічних процесів. Обгрунтовуються концептуальні положення геоекологічного контролю і пропонується певна ієрархія досліджень, основою яких є картування донних природно-територіальних комплексів. Показано, що ряд екологічних проблем у частині методичних розробок, одержання достовірної інформації, видачі конкретних рекомендацій і прогнозних оцінок може бути вирішено лише шляхом використання підводних населених апаратів.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
