ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА ДІЛЯНКИ УЗБЕРЕЖЖЯ АЛІБЕЙ-ШАГАНИ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНЕ ПРИЧОРНОМОР’Я)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2012.2.138779Ключові слова:
Геологічна будова, пересип, ділянка узбережжя Алібей - Шагани, Північно-Західне Причорномор'яАнотація
Наведено геологічну будову пересипу, лиманів та підводного схилу. Визначені ділянки поширення карангатського горизонту. Шаганський пересип більш стійкий до розмиву, ніж Алібейський. Загальна швидкість відступання берегу менше 1 м/рік.
Посилання
Gozhik P.F. Istoriya razvitiya limanov // Geologiya shelfa USSR. T. Limany. – Kiev: Nauk. dumka, 1984. – S. 76-81.
Granova A.K. Stroenie i vozrast peresypej Severo-Zapadnogo Prichernomorya // Dokl. AN USSR. Ser. B. – 1988. – № 1. – S. 8-11.
Naumenko P.N. Neotektonika i sovremennye tektonicheskie dvizheniya // Geologiya shelfa USSR. T. Limany. – Kiev: Nauk. dumka, 1984. – S. 19-22.
Trashuk N.N., Boltivec V.A. Novyj rajon rasprostraneniya karangatskih otlozhenij na severo-zapadnom poberezhe Chernogo morya // Dokl. AN USSR. Ser. B. – 1978. – № 8. – S. 699-702.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).