ГЕРАКЛІТИ – СВІДКИ ГЛИБИННОЇ ПАЛЕОДЕГАЗАЦІЇ В ПІВДЕННО-СХІДНІЙ ЧАСТИНІ ПАРАТЕТІСУ (ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ КРИМ)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.1.138809Ключові слова:
Геракліти, глибинна палеодегазація, карбонатні утворення, метан, Паратетіс, КримАнотація
Cклад газової фракції гераклітів підтвердив їх генетичний зв'язок із сучасними карбонатними утвореннями метанових джерел і грязьових вулканів Чорного моря. Наявність в гераклітах метану й етану є прямою ознакою пошуку родовищ нафти і газу на Гераклійському півострові і прилеглому до нього шельфі.
Посилання
Valyaev B. M. Uglevodorodnaya degazaciya Zemli i genezis neftegazovyh mestorozhdenij // Geologiya nefti i gaza. – 1997. – # 9. – S. 1–6.
Gevorkyan V. H., Burakov V. I., Isagulova Yu. K. i dr. Gazovydelyayushie postrojki na dne severo-zapadnoj chasti Chernogo morya // Dokl. AN USSR. – 1991. – # 4. – S. 80–85.
Egorov V. N., Polikarpov G. G., Gulin S. B. i dr. Sovremennye predstavleniya o sredoobrazuyushej i ekologicheskoj roli strujnyh metanovyh gazovydelenij so dna Chernogo morya // Mor. ekol. zhurn. – 2003. – T. 2, # 3. – S. 5–26.
Yeremyeyev V. M., Yegorov V. M., Polikarpov G. G. Novi struminni metanovi gazovi vidilennya iz dna morya v akvatoriyi Sevastopolya // Visn. NAN Ukrayini. – 2007. – # 4. – S. 47–50.
Ivanov M. V., Polikarpov G. G., Lein A. Yu. i dr. Biohimiya cikla ugleroda v rajone metanovyh gazovydelenij Chernogo morya // Dokl. AN SSSR. – 1991. – Vyp. 320, # 5. – S. 1235–1240.
Ignatchenko N. A. O vliyanii zemletryasenij na obrazovanie gazogidratov v osadkah Chernogo morya // Geol. zhurn. – 1996. – # 1–2. – S. 187–192.
Kostova S. K., Popovichev V. N., Egorov V. N. i dr. Raspredeleniya rtuti v vode i donnyh otlozheniyah v mestah lokalizacii strujnyh metanovyh gazovydelenij so dna Chernogo morya // Mor. ekol. zhurn. – 2006. – T. 5, # 2. – S. 47–55.
Lein A. Yu. Zhizn na serovodorode i metane // Priroda. – 2003. – # 10. – S. 1–13.
Lein A. Yu., Pimenov N. V., Savvichev A. S. i dr. Metan kak istochnik organicheskogo veshestva i uglekisloty karbonatov na holodnom sipe v Norvezhskom more // Geohimiya. – 2000. – # 3. – S. 268–281.
Lukin A. E., Lysenko V. I., Lysenko N. I., Naumko I. M. O proishozhdenii geraklitov // Geolog Ukrayini. – 2006. – # 3. – S. 23–39.
Lushik A. V., Morozov V. I., Pavkin V. P., Yurovskij Yu. G. i dr. Osobennosti formirovaniya podzemnyh vod v zapadnoj chasti Ravninnogo Kryma (na primere rajona buhty Ocheretaj) // Geol. zhurn. – 1985. – T. 45, # 3. – S. 101–107.
Lysenko N. I., Lysenko V. I. Neobychnyj kamen – "geraklit" i problemy degazacii metana v miocene Kryma // Geodinamika i neftegazonosnye sistemy Chernomorsko-Kaspijskogo regiona: Sb. dokl. III Mezhdunar. konf. "Krym-2001". – Simferopol, 2001. – S. 76–82.
Lysenko V. I. Geraklity – karbonatnye obrazovaniya gazovyh istochnikov i gryazevyh vulkanov miocena // Geodinamika i neftegazonosnye sistemy Chernomorsko-Kaspijskogo regiona: Sb. dokl.VII Mezhdunar. konf. "Krym-2007". – Simferopol, 2008. – S. 214–225.
Lysenko V. I., Kovalchuk M. S. Gazovyj sostav flyuidov iz geraklitov (Yugo-zapadnyj Krym) // Azovo-Chernomorskij poligon izucheniya geodinamiki i flyuidodinamiki formirovaniya mestorozhdenij nefti i gaza: Sb. dokl. VIII Mezhdunar. konf. "Krym-2009". – Simferopol, 2010. – S. 96–103.
Lysenko V. I., Kovalchuk M. S. Novye dannye o perspektivah neftegazonosnosti Yugo-zapadnogo Kryma // Azovo-Chernomorskij poligon izucheniya geodinamiki i flyuidodinamiki formirovaniya mestorozhdenij nefti i gaza: Tez. dokl. IH Mezhdunar. konf. "Krym- 2011". – Simferopol, 2011. – S. 78–80.
Lysenko V. I. Rezultaty izucheniya paleodegazacii neogena i perspektivy neftegazonosnosti Yugo-zapadnogo Kryma // Azovo-Chernomorskij poligon izucheniya geodinamiki i flyuidodinamiki formirovaniya mestorozhdenij nefti i gaza: Tez. dokl. H Mezhdunar. konf. "Krym-2012". – Simferopol, 2012. – S. 96–98.
Pimenov N. V., Rusanov I. I., Poglazova M. N. i dr. Bakterialnye obrastaniya na korallovidnyh postrojkah v mestah vyhoda metanovyh gazovydelenij v Chernom more // Mikrobiologiya. – 1997. – # 6. – S. 7–14.
Syvorotkin V. L. Glubinnaya degazaciya Zemli i glubinnye katastrofy. – M.: OOO "Geoinformcentr", 2002. – 250 s.
Rahmanov R. R. Gryazevye vulkany i ih znachenie v prognozirovanii gazoneftenosnosti nedr. – M.: Nedra, 1987. – 174 s.
Ronov A. B. Vulkanizm, karbonatonakoplenie, zhizn (zakonomernosti globalnoj geohimii ugleroda) // Geohimiya. – 1976. – # 8. – S. 1252–1272.
Ryazanov A. K. Gaz i gazovye tumany na shelfe Chernogo morya // Dokl. AN USSR. – 1996. – # 4. – S. 90–94.
Tkeshelashvili G. I., Egorov V. N., Mestvirishvili Sh. A. i dr. Metanovye gazovydeleniya so dna Chernogo morya v priustevoj zone reki Supsa u poberezhya Gruzii // Geohimiya. – 1997. – # 3. – S. 331–335.
Shnyukov E. F., Sherbakov I. B., Shnyukova E. E. Paleoostrovnaya duga severa Chernogo morya. – Kiev, 1997. – 287 s.
Shnyukov E. F. Gryazevoj vulkanizm v Chernom more // Geol. zhurn. – 1999. – # 2. – S. 38–47.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
