ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПЛАСТІВ ВУГІЛЛЯ ГЛИБИННИХ ГОРИЗОНТІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ.<br/>Стаття 2. Візейський вугільний пласт ʋ<sub>0</sub><sup>3</sup>
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.3.139109Ключові слова:
вугленакопичення, морфологія пласта, генезис вугілляАнотація
Наведено особливості морфології та генезису промислового візейського вугільного шару ʋ03, що розташований у межах глибоких горизонтів крайнього північного заходу басейну (Ковельська площа). Відмічено приуроченість накопичення материнської речовини шару до успадкованого тектонічного долиноподібного зниження широтного простягання та формування вихідної рослинної маси в умовах сильно проточних торфових боліт, які визначили своєрідний речовинний склад вугілля. Вперше простежено залежність між особливостями передкарбонового палеорельєфу, яка виявляється в розщепленні вугільного шару і в ускладненні його будови в напрямку до долиноподібного зниження, а також у приуроченості ділянок робочої потужності шарів вугілля до схилів палеодолини. Встановлено новий тип вугленакопичення, який характерний для платформних вугленосних формацій, що розташовані безпосередньо на ерозійній поверхні утворень, які їх підстилають.
Посилання
Vasylj'ev P. V. Paleogheoghrafycheskye uslovyja formyrovanyja ughlenosnykh otlozhenyj nyzhnegho karbona zapadnogho sklona Urala. – M.; L.: Ughletekhyzdat, 1950. – 290 s.
Ghynzburgh A. Y., Korzhenevskaja E. S., Volkova Y. B. y dr. Petroghrafycheskye typy ughlej SSSR. – M.: Nedra, 1975. – 248 s.
Znamenskaja T. A., Chebanenko Y. Y., Blokovaja tektonyka Volyno-Podolyy. – Kyev: Nauk. dumka, 1985. – 156 s.
Korzhenevskaja A. S., Shuljgha V. F., Vynoghradov B. Gh. y dr. Lytologhycheskaja kharakterystyka vyzejskoj ughlenosnoj tolshhy // Gheologhyja mestorozhdenyj ughlja y ghorjuchykh slancev SSSR. – M.: Ghosgheoltekhyzdat, 1962. – T. 2. – S. 77–114.
Kostyk Y. E., Matrofajlo M. N., Shuljgha V. F. Perspektyvy promyshlennoj ughlenosnosty ghlubokykh ghoryzontov Ljvovsko-Volynskogho kamennougholjnogho bassejna. St. 2. Morfologhyja vyzejskogho ugholjnogho plasta ʋ30osobennosty egho obrazovanyja // Ugholj Ukrayny. – 2012. – # 10. – S. 42–45.
Lomashov Y. P. O relj'efe yzvestnjakovogho fundamenta v Podmoskovnom bassejne // Yzv. AN SSSR. Ser. gheol. – 1958. – # 3. – S. 93–103.
Naghirnyj V. M. Paleogheoghrafichni umovy utvorennja kajnozojsjkykh burovughiljnykh pokladiv Ukrajiny. – K.: Nauk. dumka, 1977. – 108 s.
Radzyvyll A. Ja., Ghurydov S. A., Samaryn M. A. y dr. Dneprovskyj burougholjnyj bassejn. – Kyev: Nauk. dumka, 1987. – 328 s.
Sergheev V. V. Rasshheplenye ugholjnykh plastov kak yndykator projavlenyja konsedymentacyonnoj tektonyky // Sov. gheologhyja. – 1976. – # 8. – S. 138–141.
Shuljgha V. F. O facyaljnom yssledovanyy ughlenosnykh otlozhenyj juzhnogho kryla Podmoskovnogho bassejna // Yzv. AN SSSR. Ser. gheol. – 1962. – # 6. – S. 84–94.
Shuljgha V. F., Znamenskaja T. A. Karbonovye reky Ljvovsko-Volynskogho bassejna y ykh svjazj s tektonykoj // Gheol. zhurn. – 1995. – # 2. – S. 36–40.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
