РЕГІОНАЛЬНЕ СТРУКТУРНО-ЛІТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ОСАДОВОЇ ОБОЛОНКИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.3.139194Ключові слова:
осадові формації, осадова оболонка, комп'ютерне моделювання, геоінформаційна система, використання надр, охорона геологічного середовищаАнотація
Мета публікації – представлення методологічних принципів, методики, наявних наробок і прикладів моделювання для обґрунтування здійснення регіонального цифрового структурно-літологічного моделювання осадової оболонки, призначеного для інформаційного забезпечення всіх напрямів і видів геологічної діяльності, пов'язаних з різноцільовим використанням надр і охороною геологічного середовища. За визначенням цифрова структурно-літологічна модель – об'ємне комп'ютерне відображення геологічного об'єкта, що містить його структурні та якісні характеристики. Методика моделювання випробувана на геологічних об'єктах регіонального, зонального і локального рівнів масштабності, продемонстрована висока інформаційна і прогнозна результативність. Цільове моделювання спрямоване на рішення конкретних проблем поводження з геологічним середовищем (використання сировинних ресурсів, будівельного середовища, охорона). Очікуваний результат – отримання цілісних комплексних структурно-літологічних моделей осадової оболонки по геологічних регіонах на державному рівні масштабності. Подано програму здійснення проекту з визначенням етапів і змісту робіт.
Посилання
Bojchevskaja L. T. Formacyy aljpyjskoj skladchatoj oblasty Ukraynskykh Karpat // Gheologhycheskye formacyy nefteghazonosnykh provyncyj Ukrayny. – Kyev: Nauk. dumka, 1984. – S. 99–120.
Bosevsjka L. P. Strukturno-litologhichna kharakterystyka soljanykh diapiriv Zakarpattja (u zv'jazku z problemamy stvorennja pidzemnykh skhovyshh, vykorystannja i okhorony soljanykh resursiv): Avtoref. dys. … kand. gheol. nauk: spec. 04.00.21 "Litologhija". – K., 2012. – 24 s.
Venghlynskyj Y. V., Ghoreckyj V. A. Stratotypy myocenovykh otlozhenyj Volyno-Podoljskoj plyty Predkarpatskogho y Zakarpatskogho proghybov. – Kyev: Nauk. dumka, 1979. – 174 s.
Gheologhycheskye formacyy nefteghazonosnykh provyncyj Ukrayny / Dolenko Gh. N., Bojchevskaja L. T., Ghalabuda N. Y. y dr. – Kyev: Nauk. dumka, 1984. – 232 s.
Gheologhyja SSSR / Ghl. red. akad. A. V. Sydorenko. – M.: Nedra, 1969. – T. 8: Krym. Ch. 1. Gheologhycheskoe opysanye / Otv. red. M. V. Muratov. – 575 s.
Ghojzhevskyj A. A. Zavysymostj lytologhycheskykh osobennostej y ghranyc rasprostranenyja mezo-kajnozojskykh otlozhenyj Ukraynskogho shhyta ot tektonycheskykh dvyzhenyj // Osadochnye y osadochno-vulkanoghennye formacyy Ukrayny y svjazannye s nymy poleznye yskopaemye. – Kyev: Nauk. dumka, 1975. – S. 145–151.
Ghurzhyj D. V. Neoghenovaja molassovaja formacyja Predkarpatskogho proghyba // Tam zhe. – S. 138–144.
Karaghodyn Ju. N. Reghyonaljnaja stratyghrafyja. – M.: Nedra, 1985. – 180 s.
Lukyn A. E. Lytogheodynamycheskye faktory nefteghazonakoplenyja v avlakoghennykh bassejnakh. – Kyev: Nauk. dumka, 1997. – 223 s.
Majdanovych Y. A., Radzyvyll A. Ja. Osobennosty tektonyky ugholjnykh bassejnov Ukrayny. – Kyev: Nauk. dumka, 1984. – 119 s.
Pavljuk M. Y., Boghaec A. T. Tektonyka y formacyy oblasty sochlenenyja Vostochno-Evropejskoj platformy y Skyfskoj plyty. – Kyev.: Nauk. dumka, 1978. – 146 s.
Pavljuk M. Y., Kopach Y. P., Peryljak A. Y. Formacyonnyj analyz y gheologhycheskaja struktura Ravnynnogho Kryma // I Ukr. lytol. soveshh. "Osadochnye y osadochno-vulkanoghennye formacyy Ukrayny y svjazannye s nymy poleznye yskopaemye": Tez. dokl. – Kyev, 1973. – S. 84–86.
Patalakha E. Y., Trofymenko L. Gh., Treghubenko V. Y., Lebedj N. Y. Problemy kraevykh proghybov y proghnoz ughlevodorodov. – Kyev, 2002. – 251 s.
Petrashkevych M. Y. Gheologhycheskoe stroenye y nefteghazonosnostj Zakarpatskogho vnutrennegho proghyba // Tr. UkrNYGhRY. – 1968. – Vyp. 21. – S. 94–119.
Petrashkevych M. Y. Gheologhycheskoe stroenye Zakarpatskogho vnutrennegho proghyba. Stratyghrafyja. Doneoghenovye obrazovanyja // Gheologhycheskoe stroenye y ghorjuchye yskopaemye Ukraynskykh Karpat. – M.: Nedra, 1971. – S. 219–225. – (Tr. UkrNYGhRY; Vyp.25).
Popov V. S. Gheologhycheskoe stroenye y promyshlennaja ughlenosnostj Doneckogho bassejna v ghranycakh Boljshogho Donbassa: Dokl. po opublykov. rabotam. – Kyev, 1964. – 87 s.
Strukturnaja karta po opornym ghoryzontam osadochnogho chekhla platformennykh terrytoryj SSSR; M-vo gheologhyy SSSR / Ghl. red. V. V. Semenovych. – M.: PGhO "Centrgheologhyja", 1983.
Tektonyka Ukrayny. – M.: Nedra, 1988. – 253 s. – (Tr. UkrNYGhRY; Vyp. 36).
Tkachuk L. Gh., Zhovynskyj E. Ja., Lytovchenko E. Y. Domezozojskye osadochnye y osadochno-vulkanoghennye formacyy jugho-zapadnoj okrayny Vostochno-Evropejskoj platformy // Osadochnye y osadochno-vulkanoghennye formacyy Ukrayny y svjazannye s nymy poleznye yskopaemye. – Kyev: Nauk. dumka, 1975. – S. 3–5.
Utrobyn V. N. Ghlubynnye struktury Predkarpatjja, Karpat y Zakarpatjja // Obosnovanye napravlenyj poyskov nefty y ghaza v ghlubynnozaleghajushhykh ghoryzontakh Ukraynskykh Karpat. – Kyev: Nauk. dumka, 1977. – S. 14–63.
Khrushhov D. P., Bosevsjka L. P., Kostiv I. Ju. ta in. U chomu zh silj problemy? Ekologhichna katastrofa u seli Solotvyne // Nadzvychajna sytuacija. – 2010. – # 12. – S. 18–21.
Khrushhov D. P., Danyshurka N. A. Strukturno-litologhichni modeli soljanokupoljnykh struktur // Gheol. zhurn. – 2002. – # 4. – S. 67–77.
Khrushhev D. P., Kovaljchuk M. S., Remezova E. A. Kompjjuternoe otobrazhenye struktury, sostava y sostojanyja osadochnykh formacyj // IV Mizhnar. nauk. konf. "Ekologhichna bezpeka: problemy i shljakhy vyrishennja": Zb. nauk. st.: U 2 t. – Kharkiv: Rajder, 2008. – T. 1. – S. 139–144.
Khrushhev D. P., Kompanec Gh. S. Lytologhyja ghaloghennykh y krasnocvetnykh formacyj Predkarpatjja. – Kyev: Nauk. dumka, 1988. – 191 s.
Khrushhev D. P., Lobasov A. P., Ghejchenko M. V. y dr. Strukturno-lytologhycheskye modely perspektyvnykh osadochnykh formacyj // Miner. resursy Ukrajiny. – 2010. – # 4. – S. 39–44.
Khrushhev D. P., Lobasov A. P., Kovaljchuk M. S. Celevye ekspertnye systemy gheologhycheskoj napravlennosty // Gheol. zhurn. – 2012. – # 2. S. 87–99.
Khrushhev D. P., Lobasov A. P. Pryncypy razrabotky cyfrovykh strukturno-lytologhycheskykh modelej osadochnykh formacyonnykh podrazdelenyj // Tam zhe. – 2006. – # 2–3. – S. 90–102.
Chabanovych L. B., Khrushhev D. P. Nauchno-tekhnycheskye osnovy sooruzhenyja y ekspluatacyy podzemnykh khranylyshh v kamennoj soly. – Kyev: Varta, 2008. – 304 s.
Eljjanov M. D. Moshhnostj y obъem osadochnykh otlozhenyj Ukraynskogho shhyta // Osadochnye y osadochno-vulkanoghennye formacyy Ukrayny y svjazannye s nymy poleznye yskopaemye. – Kyev: Nauk. dumka, 1975. – S. 75–82.
Khruschov D. P., Lobasov O. P., Kovalchuk M. S. et al. Digital structural-lithological models of sedimentary formations: a tool of informational-analytical supervision for exploitation and protection of mineral resources and geological environment Abstracts of International Conference "GeoDarmstadt 2010 – Geosciences Secure the Future". – Darmstadt, Germany, 2010. – Vol. 68. – R. 306–307.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
