РОЗЛОМНА ТЕКТОНІКА ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ ЗА ДАНИМИ ТОМОГРАФІЧНОЇ ІНВЕРСІЇ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.2.139199Ключові слова:
Розломна тектоніка, Дніпровсько-Донецька западина, томографічна інверсіяАнотація
На основі інтерпретації даних ГСЗ вздовж профілів Диканька – Дружківка і Решетилівка – Синівка методом томографічної інверсії перших вступів сейсмічних хвиль отримано розподіли швидкостей, за якими було виділено зони порушень. Проведені дослідження показали, що родовища вуглеводнів, які перетинаються профілем Решетилівка – Синівка, приурочені до області мінімальних швидкостей осадового чохла. Сагайдацьке пов'язане із солянокупольною структурою, а Семиренківське і Тимофіївське – з глибинними розломами. В перетині профілю Диканька – Дружківка всі локальні западини характеризуються різними параметрами розломних зон (глибина закладання, напрямок падіння, кут нахилу). На межі Чутівської і Розпашнівської западин на глибині30 кмвиявлено високошвидкісну аномалію з приуроченими до неї розломними зонами, які можуть слугувати каналами надходження вуглеводнів в осадовий чохол.
Посилання
Averbukh A. G. Izucheniye sostava i svoystv gornykh porod pri seysmorazvedke. – M.: Nedra. 1982. – 231 s.
Atlas geologicheskogo stroyeniya i neftegazonosnosti Dneprovsko-Donetskoy vpadiny. – Kiyev. 1984. – 190 s.
Geologiya i neftegazonosnost Dneprovsko-Donetskoy vpadiny. Metodika izucheniya glubinnogo stroyeniya i neftegazonosnosti / Gl. red. V. K. Gavrish. – Kiyev: Nauk. dumka. 1987. – 148 s.
Ilchenko T. V.. Kalyuzhnaya L. T. Skorostnaya i stratigraficheskaya modeli Dneprovsko-Donetskogo paleorifta (po profilyu GSZ Reshetilovka – Sinevka) // Geofiz. zhurn. – 1999. – T. 21. № 1. – S. 85–94.
Kozlenko V. G.. Kozlenko M. V. Stroyeniye zemnoy kory perekhodnoy zony Dneprovsko-Donetskogo avlakogena po dannym seysmogravitatsionnogo modelirovaniya // Tam zhe. – 2007. – T. 29. № 5. – S. 162–178.
Kozlenko M. V.. Kozlenko Yu. V.. Lysynchuk D. V. Glubinnoye stroyeniye zemnoy kory zapadnoy chasti Chernogo morya po rezultatam kompleksnoy pereinterpretatsii geofizicheskikh dannykh po profilyu GSZ № 25 // Tam zhe. – 2009. – T. 31. № 6. – S. 77–91.
Krayushkin V. A.. Kucherov V. G.. Klochko V. P.. Gozhik P. F. Neorganicheskoye proiskhozhdeniye nefti: ot geologicheskoy k fizicheskoy teorii // Geol. zhurn. – 2005. – № 2. – S. 35–43.
Kucheruk E. V.. Aliyeva E. R. Riftogenez i neftegazonosnost. – M.: VINITI. 1991. – 244 s. – (Ser. Mestorozhdeniya goryuchikh poleznykh iskopayemykh).
Litosfera Tsentralnoy i Vostochnoy Evropy. Geotraversy IV. VI. VIII / Otv. red. V. B. Sollogub. – Kiyev: Nauk. dumka. 1988. – 172 s.
Lukin A. E.. Pikovskiy Yu. I. O roli glubinnykh i sverkhglubinnykh flyuidov v neftegazoobrazovanii // Geol. zhurn. – 2004. – № 2. – S. 21–33.
Sollogub V. B. Litosfera Ukrainy. – Kiyev: Nauk. dumka. 1986. – 184 s.
Tyapkin K. F.. Kivelyuk T. T. Izucheniye razlomnykh struktur geologo-geofizicheskimi metodami. – M.: Nedra. 1982. – 239 s.
Hole J. A. Non-linear high-resolution three- dimensional seismic travel time tomography // J. Geophys. Res. – 1992. – № 97. – R. 6553–6562.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
