ХАРАКТЕРИСТИКА СХЕМ ЗБАГАЧЕННЯ ГРАФІТОВИХ РУД ЗАВАЛІВСЬКОГО, БАЛАХІВСЬКОГО ТА БУРТИНСЬКОГО РОДОВИЩ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.2.139330Ключові слова:
Графітові руди, родовище, Український щит, фізико-хімічні зміни, промислові типиАнотація
На прикладі трьох найбільших родовищ графіту Українського щита розглянуто проблему збагачення графітових руд в залежності від ступеня їх фізико-хімічних змін, а також принципи їх поділу на промислові типи.
Посилання
Braghyna V. Y., Braghyn V. Y. Flotacyonnye metody oboghashhenyja: Uchebnoe posobye. – Krasnojarsk, 2010 gh. – 277 s.
Dodatko A. D., Janghycher N. N., Karpenko N. N. K voprosu o promyshlennykh typakh rud ghrafytovykh mestorozhdenyj Ukraynskogho shhyta. Gheol. zhurn. – 1981– T. 41, # 2. – S.143–147
Zajac N. N. Proyzvodstvo y prymenenye cheshujchatogho ghrafyta Zavalj'evskogho mestorozhdenyja: Monoghrafyja (rukopysj). – Zavalj'e, 2004 – 24 s.
Smyrnov V. O., Bilecjkyj V. S. Flotacijni metody zbaghachennja korysnykh kopalyn. – Donecjk, Skhid. vydavn. dim, 2010. – 492 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).