ЦІЛЬОВІ ЕКСПЕРТНІ СИСТЕМИ ГЕОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2012.2.139336Ключові слова:
Цільові експертні системи, геологічний об'єкт, структурно-літологічна модельАнотація
Мета публікації - висвітлення проблеми впровадження в геологічну практику цільових експертних систем (ЦЕС) геологічного спрямування, що базуються на принципах цільового комплексного моделювання геологічних об'єктів на основі сучасних комп'ютерних технологій з перспективою введення штучного інтелекту. Методологічною основою ЦЕС є комплексна оцінка геологічного середовища, засобом виконання цієї оцінки - комплексна модель відповідної спрямованості. Остання включає структурно-літологічну модель як матричну і низку доповнюючих предметних моделей (гідрогеологічну, геомеханічну, інженерно-геологічну та ін.), набір і зміст яких визначається спрямованістю ЦЕС (ресурсна, для підземного будівництва, охорони геологічного середовища тощо). Розроблена концептуальна схема типізації і змісту ЦЕС. Демонструються приклади розробки цільових структурно-літологічних і комплексних моделей, що слугують основою для створення ЦЕС на різнорівневих об'єктах соленосних, титано-цирконієвих і золотоносних формаційних типів. Подальший розвиток напряму полягає в розширенні досвіду розробки комплексних моделей, створенні баз знань, які містять набори експертних правил обробки отриманих даних і створення відповідного математичного апарату і як наслідок - побудову експертних систем.
Посилання
Kadetov O.K., Kolesnikov A.I., Kravcov V.V. Geoinformatika i geokibernetika – dva napravleniya sistemnyh issledovanij Zemli // Sb. nauch. tr. «Sistemnyj podhod v geologii». – M.: Nauka, 1989. – S. 115-121.
Smirnova A.S. Informacionnyj analiz v geologii. – M.: Nedra, 1985. – 157 s.
Subbotin S.O. Podannya i obrobka znan u sistemah shtuchnogo intelektu ta pidtrimki prijnyattya rishen: Navch. posibnik. – Zaporizhzhya: ZNTU, 2008. – 341 s.
Taunsend K., Foht D. Proektirovanie i programmnaya realizaciya ekspertnyh sistem na personalnyh EVM / Per. s angl. V.A. Kondratenko, S.V. Trubicyna. – M.: Finansy i statistika, 1990. – 320 s.
Hrushov D.P., Lobasov A.P. Principy razrabotki cifrovyh strukturno-litologicheskih modelej osadochnyh formacionnyh podrazdelenij // Geol. zhurn. – 2006. – # 2-3. – S. 90-102.
Hrushov D.P., Lobasov A.P., Gejchenko M.V. i dr. Strukturno-litologicheskie modeli perspektivnyh osadochnyh formacij // Miner. resursi Ukrayini. – 2010. – # 4. – S. 39-44.
Hrushov D.P., Lobasov A.P., Remezova E.A. i dr. Cifrovye strukturno-litologicheskie modeli kak informacionno-analiticheskaya osnova dlya prinyatiya reshenij po ekspluatacii i ohrane mineralnyh resursov i geologicheskoj sredy // V Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Ekologichna bezpeka: problemi i shlyahi virishennya» (7-11 veres. 2009 r., m. Alushta): Zb. nauk. st. – Harkiv: Rajder, 2009. – T. 2. – S. 60-65.
Hrushov D.P., Lyalko V.I., Haritonov O.M. i dr. Izolyaciya radioaktivnyh othodov v geologicheskih formaciyah. – Kiev, 1993. – 60 s. – (Prepr. / NAN Ukrainy. In-t geol. nauk; 93-3).
Hrushev D.P., Yakovlev E.A., Bosevskaya L.P. i dr. Sol voprosa: chto zhe budet v Solotvino? Mezhdunarodnyj turisticheskij centr – ili opasnaya zona «lunnogo landshafta»? // Gazeta «2000». – 2011, # 37 (573). – S. V1-V3.
Ekspertnye sistemy. – http://itteach.ru/predstavlenie-znaniy/ekspertnie-sistemi.
Khrushchov D.P., Lobasov O.P., Kovalchuk M.S. et al. Digital structural-lithological models of sedimentary formations: a tool of informational-analytical supervision for exploitation and protection of mineral resources and geological environment // Abstracts of International Conference “GeoDarmstadt 2010 – Geosciences Secure the Future”. – Darmstadt, Germany, 2010. – Heft 68. – P. 306-307
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
