ХМАРНІ ЛІНЕАМЕНТИ – ІНДИКАТОРИ РОЗЛОМНИХ ЗОН ЗЕМЛІ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2019.4.186909Ключові слова:
тектоніка, геодинаміка, розломи, хмарні лінеаменти, літо-гідро-атмосферні зв’язки, струминна енергіяАнотація
Наведено результати дослідження взаємозв’язку хмарних лінеаментів з активізованими зонами глибинних розломів Землі за аерокосмічними даними. Підкреслено, що дистанційні методи дослідження дозволяють в конкретних частинах Землі вивчити взаємозв’язок різних геодинамічних, гідродинамічних, тектонічних, геофізичних та інших процесів, що протікають в літосфері, гідросфері і повітряній оболонці нашої планети. Відмічено, що існуючі літо-гідро-атмосферні зв’язки визначаються геодинамікою ендогенних частин планети і постійно змінюються енергетичними станами системи «космос – атмосфера – гідросфера – літосфера – ядро Землі». Саме вони є головними рушійними факторами геодинаміки Землі, що зумовлюють струминну міграцію енергії, газів, тепла, радіації і флюїдів з глибинних оболонок планети в атмосферу, де і формуються хмарні «автографи» земних глибинних розломів.
Посилання
Bondarchuk V.G. (1961). Basic questions of tektooroheny. Kiev: Isdatelstvo AN USSR, 381 p. (in Russian).
Bondur V.G., Zverev A.T., Gaponova E.V. (2016). Variability of precursors for the lineament systems revealing by satellite images in the periods of the violent earthquakes. Issledovanie Zemli iz kosmosa, No 3, p. 3-12 (in Russian).
Chebanenko I.I. (1977). Theoretical aspects of tectonic divisibility of the earth's crust. Kiev: Naukova Dumka, 83 p. (in Russian).
Kutas R.I., Tsvyashchenko V.A., Korchagin I.N. (1989). Modeling the thermal field of the continental lithosphere. Kiev: Naukova Dumka, 192 p. (in Russian).
Lyalko V.I. (1985). Heat-mass transfer in the lithosphere. Kiev: Naukova Dumka, 260 р. (in Russian).
Morozova L.I. (1980). Manifestation of the Main Ural Fault in the сloudy field on the satellite images. Issledovanie Zemli iz kosmosa, № 3, p. 101-103 (in Russian).
Morozova L.I. (1993). Cloudy indicators for geodynamics of the earth's crust. Izvestiya AN SSSR, Fizika Zemli, No 10, p. 108-112 (in Russian).
Morozova L.I. (1996). Features of the manifestation of litho-atmospheric relations during the periods of strong earthquakes in Asia. Izvestiya RAN, Fizika Zemli, No 5, p. 63-68 (in Russian).
Mushketov I.V., Mushketov D.I. (1935). Physical geology. Moscow, Leningrad: ONTI, 908 p. (in Russian).
Shestopalov V.M., Lukin A.E., Zgonnik V.A., Makarenko V.N., Larin N.V., Bohuslavsky A.S. (2018). Essays on the degassing of the Earth. Kiev, 632 s. (in Russian).
Shou Z. (2006). Precursor of the largest earthquake of the last forty years. New Concepts in Global Tectonics Newsletter, No. 41, p. 6-15 (in English).
Vernadsky V.I., (2005). Featured Works. Kiev: Naukova Dumka, 330 s (in Ukrainian).
Vorobyov A.I, Lyalko V.I., Melnichenko T.A., Podorvan V.M. (2016) Manifestations of the cloudiness anomalies on the satellite images before strong earthquakes. Ukrainskiy zhurnal dystantsiynogo zonduvannya Zemli, No. 10, p. 21-25 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
