РЕНТГЕНОСПЕКТРАЛЬНИЙ МІКРОАНАЛІЗ ПОРОДОУТВОРЮЮЧИХ МІНЕРАЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМИ INCA ENERGY + ІНТЕГРОВАНОЇ ЗІ СКАНУЮЧИМ ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ JSM-6490LV
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.4.208456Ключові слова:
електронно-зондовий мікроаналіз, спектрометрія з хвильовою дисперсією, cпектрометрія з енергетичною дисперсією, метрологічні характеристики, породоутворюючі мінералиАнотація
Вивчені хімічний склад і морфологія породоутворюючих мінералів. Оцінені метрологічні характеристики і зіставлені результати електронно-зондового визначення елементного хімічного складу породоутворюючих мінералів при реєстрації рентгенівського випромінювання методами спектрометрії з хвильовою (ВДС) та енергетичною (ЕДС) дисперсією. Вимірювання виконані з використанням системи мікрозондового аналізу INCA ENERGY + (Oxford instruments), що складається з ЕДС-спектрометра Inca Energy 450 і спектрометра з хвильовою дисперсією Inca Wawe 500, розташованих на скануючому електронному мікроскопі JSM-6490LV (Jeol). Об’єктом дослідження був зразок фосфоритової конкреції (колківська світа могилів-подільської серії верхнього венду Волині). Встановлено, що в області вмісту основних компонентів мінералів (С > 10 %) коефіцієнт варіації, що характеризує збіжність одиничного визначення, становить близько 2 % при реєстрації випромінювання методом ВДС і близько 2,5 % для методу ЕДС. Відповідно в області вмісту другорядних компонентів (1 < C < 10 %) коефіцієнт варіації дорівнює 8 і 10 %, а в області компонентів-домішок (0,3 < С < 1 %) — 15 і 25 %. При ще більш низькому вмісті аналіз методом ЕДС практично неможливий. Виконане дослідження свідчить, що при визначенні основних і другорядних компонентів породоутворюючих мінералів методи реєстрації за допомогою ЕДС і ВДС можна порівняти за точністю. При визначенні компонентів-домішок метод ЕДС помітно поступається методу ВДС, а при ще більш низьких концентраціях взагалі непридатний. Метод ЕДС простіший в реалізації, працює в паралельному режимі, тобто аналізує одночасно аналітичні лінії всіх елементів і здатний надавати результати за короткий час після включення приладу. Метод ВДС вимагає істотних витрат часу на підготовку і виконання протоколу аналізу, але здатний з високою точністю і роздільною здатністю проводити аналіз з чутливістю 0,0n % (в окремих випадках до 0,0001 %). Описувана в цій роботі методика є узагальненням низки досліджень, проведених автором на комплексі апаратури електронно-зондового аналізу в Інституті геологічних наук НАН України.
Посилання
Goldstein, J., Newbury, D., Echlin, P., Joy, D., Fiori, C., Lifshin, E., 1984. Scanning electron microscohy and X-ray microanalysis. Moscow: Mir, book 2 (in Russian).
Kozlov V.V., 2008. Inca Energy and Inca Wave X-ray Analysis Systems. Predstavitelstvo Oxford Instruments OM, Rossiya. Moscow (in Russian).
Lavrentiev Yu.G., Karmanov N.S., Usova L.V., 2015a. Electron-probe determination of the composition of minerals: a microanalyzer or scanning electron microscope? Geologiya i geofizika, vol. 56, No. 8, pp. 1473—1482 (in Russian).
Lavrentiev Yu.G., Korolyuk V.N., Usova L.V., Nigmatulin E.N., 2015b. X-ray microanalysis of rock-forming minerals on a JXA-8100 microanalyzer. Ibid, No. 10, pp. 1813—1824 (in Russian).
Reed C.J.B., 2008. Electron probe analysis and scanning electron microscopy in geology. Moscow: Tekhnosfera. 232 p.(in Russian).
Shatrov V.A., Wojciechowski G.V., 2010. On the problem of the behavior of lanthanides in the waters and sedimentary formations of the Modern oceans. Vestnik VGU. Seriya Geologiya, No. 1, pp. 73-83 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).