РЕНТГЕНОСПЕКТРАЛЬНИЙ МІКРОАНАЛІЗ ПОРОДОУТВОРЮЮЧИХ МІНЕРАЛІВ З ВИКОРИСТАННЯМ СИСТЕМИ INCA ENERGY + ІНТЕГРОВАНОЇ ЗІ СКАНУЮЧИМ ЕЛЕКТРОННИМ МІКРОСКОПОМ JSM-6490LV

Анотація

Вивчені хімічний склад і морфологія породоутворюючих мінералів. Оцінені метрологічні характеристики і зіставлені результати електронно-зондового визначення елементного хімічного складу породоутворюючих мінералів при реєстрації рентгенівського випромінювання методами спектрометрії з хвильовою (ВДС) та енергетичною (ЕДС) дисперсією. Вимірювання виконані з використанням системи мікрозондового аналізу INCA ENERGY + (Oxford instruments), що складається з ЕДС-спектрометра Inca Energy 450 і спектрометра з хвильовою дисперсією Inca Wawe 500, розташованих на скануючому електронному мікроскопі JSM-6490LV (Jeol). Об’єктом дослідження був зразок фосфоритової конкреції (колківська світа могилів-подільської серії верхнього венду Волині). Встановлено, що в області вмісту основних компонентів мінералів (С > 10 %) коефіцієнт варіації, що характеризує збіжність одиничного визначення, становить близько 2 % при реєстрації випромінювання методом ВДС і близько 2,5 % для методу ЕДС. Відповідно в області вмісту другорядних компонентів (1 < C < 10 %) коефіцієнт варіації дорівнює 8 і 10 %, а в області компонентів-домішок (0,3 < С < 1 %) — 15 і 25 %. При ще більш низькому вмісті аналіз методом ЕДС практично неможливий. Виконане дослідження свідчить, що при визначенні основних і другорядних компонентів породоутворюючих мінералів методи реєстрації за допомогою ЕДС і ВДС можна порівняти за точністю. При визначенні компонентів-домішок метод ЕДС помітно поступається методу ВДС, а при ще більш низьких концентраціях взагалі непридатний. Метод ЕДС простіший в реалізації, працює в паралельному режимі, тобто аналізує одночасно аналітичні лінії всіх елементів і здатний надавати результати за короткий час після включення приладу. Метод ВДС вимагає істотних витрат часу на підготовку і виконання протоколу аналізу, але здатний з високою точністю і роздільною здатністю проводити аналіз з чутливістю 0,0n % (в окремих випадках до 0,0001 %). Описувана в цій роботі методика є узагальненням низки досліджень, проведених автором на комплексі апаратури електронно-зондового аналізу в Інституті геологічних наук НАН України.