ПРО ВЗАЄМОУЗГОДЖЕНІСТЬ ФОРМУВАННЯ МЕТАМОРФОГЕННИХ КОМПЛЕКСІВ СОРОКИНСЬКОЇ ЗОНИ, ГРАНОДІОРИТІВ ОСИПЕНКІВСЬКОГО МАСИВУ ТА ПЕГМАТИТОВОГО ВУЗЛА БАЛКА КРУТА (ПРИАЗОВСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

Анотація

Проведені детальні геолого-структурні дослідження частини кристалічного фундаменту на межі Західноприазовської антиклінорної та Центральноприазовської синклінорної зон. Зокрема, в межах Сорокинської зони розломів та Осипенківського масиву гранодіоритів. Встановлено, що зазначена частина фундаменту як результат багатоетапних петроструктурних перетворень є ієрархічною, самоподібною й високоузгодженою дислокаційною структурою. Безпосередньо автором виділено вісім генерацій дислокаційних структур, які є індикаторами восьми етапів структурних і речовинних трансформацій досліджуваної частини кристалічного фундаменту. Дислокаційні структури (структурно-речовинні новоутворення) перших п’яти генерацій сформовані мінеральними парагенезисами, що відповідають РТ умовам від гранулітової до епідот-амфіболітової — зеленосланцевої фацій метаморфізму. Найінтенсивніше проявлені структурні й речовинні новоутворення четвертої та п’ятої із виділених генерацій, які взаємоузгоджені з пегматитовими тілами. Дислокаційні структури молодших генерацій здебільшого сформовані продуктами крихкого руйнування, тобто вони утворені за холодних умов та лише підсилюють раніше сформовану структурно-речовинну неоднорідність.

Систематизовані дані про будову вузла пегматитів Крута Балка відповідно до принципу ієрархічності геологічних утворень. Показано, що цей об’єкт є закономірною високовпорядкованою складовою Сорокинської зони, що може бути лише наслідком його становлення завдяки залученню всього об’єму середовища даної зони до багатоетапних дислокаційних перетворень. Тобто формування рудоносних тіл досліджуваної зони відбувалося синхронно з вмісними нерудними геологічними тілами, в подібних геолого-динамічних умовах — в декілька етапів структурно-речовинних перетворень докембрійського фундаменту за деформацій здвигу/ротації. Тому рідкіснометалева мінералізація досліджуваного вузла пегматитів займає ділянки в межах зони, які є найбільш структурно і речовинно диференційованими, і її можна віднести до типу тектонометаморфогенних утворень. Наведені факти свідчать, що все наповнення Сорокинської зони разом з гломерою пегматитів є єдиною тектоногеохімічною системою, яка створювалася щонайменше у вісім етапів структурно-речовинних трансформацій досліджуваної частини кристалічного фундаменту.

Запропонована схематизована модель багатоетапного становлення докембрійської структурно-речовинної будови центральної частини Приазовського мегаблоку та відображені структурні позиції рудних тіл у цій тектонометаморфогенній споруді.