КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАПАСІВ ВУГІЛЛЯ ТЯГЛІВСЬКОГО І ЛЮБЕЛЬСЬКОГО РОДОВИЩ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО ВУГЛЕНОСНОГО РАЙОНУ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ ЗА ОСНОВНИМИ ПРИРОДНИМИ ПОКАЗНИКАМИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.1.214013Ключові слова:
вугільний пласт, потужність, зольність, сірчистість, балансові і забалансові запасиАнотація
Проведено геолого-статистичний аналіз промислової і прогнозної вугленосності родовищ Південно-Західного вугленосного району як основної перспективної частини Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. На основі детального аналізу і систематизації даних розвідувальних і пошуково-оцінюючих робіт зроблено переоцінку ресурсів вугілля Тяглівського і Любельського родовищ за глибиною залягання і потужністю вугільних пластів, зольністю, вмістом сірки і марочним складом вугілля. Дослідження природних показників проведено в межах певних інтервалів.
Переоцінку запасів та їхню класифікацію виконано по кожному вугільному пласту, полю шахти, родовищу і вугленосному району в цілому. Проведено аналіз по 24 вугільних пластах. За глибиною залягання вугільних пластів більшість запасів вугілля на Тяглівському і Любельському родовищах відноситься до групи 600—900 м. Багато прогнозних ресурсів вугілля в межах Любельського родовища (66,6 %) відповідає групі 900—1200 м. За потужністю вугільних пластів більшість балансових і забалансових запасів на Тяглівському родовищі належить до груп 0,61—0,80; 0,81—1,00 м, а на Любельському родовищі — до груп 0,81—1,00; 1,01—1,20; 1,21—1,50 та понад 1,5 м. Прогнозні ресурси вугілля в межах Любельського родовища превалюють в групі 0,81—1,00 м. За величиною зольності 50 % балансових і забалансових запасів вугілля на Тяглівському родовищі відноситься до груп середньозольного і зольного вугілля; на Любельському родовищі більшість запасів вугілля (66,4 %) відповідає групі середньозольного вугілля, а прогнозні ресурси — групам середньозольного (43,1 %) і зольного (53,1 %) вугілля. За вмістом масової частки сірки на Тяглівському родовищі переважають балансові і забалансові запаси багатосірчистого вугілля, а кількість сірчистого, малосірчистого і середньосірчистого вугілля знаходиться в рівних співвідношеннях. На Любельському родовищі майже в рівних кількостях розповсюджене багатосірчисте і малосірчисте вугілля. Серед прогнозних ресурсів у межах родовища домінує група багатосірчистого вугілля.
Вугільні пласти в межах Тяглівського і Любельського родовищ відрізняються від аналогічних у промисловій частині басейну більшою потужністю і площею розповсюдження. Спостерігається збільшення глибин залягання пластів на 15—300 м. Вугілля родовищ Південно-Західного вугленосного району має вищу якість і найменшу зольність. За марочним складом вугілля на Тяглівському родовищі переважають технологічні групи Г, ГЖ і Ж; при цьому доведено, що газове вугілля придатне для коксування. На Любельському родовищі превалюють групи Ж, КЖ і К. Коксівне вугілля складає майже половину запасів родовища. Запаси і ресурси вугілля в районі оцінюються в понад 2 млрд т, що вдвічі перевищує залишкові запаси промислової частини басейну.
Аналіз сировинної бази Тяглівського і Любельського родовищ, підрахунок запасів і оцінка ресурсів вугілля мають важливе значення при розробці і складанні техніко-економічного обгрунтування доцільності їхнього промислового освоєння.
Посилання
DSTU 3472-96. Brown coal, hard coal and anthracite. Kyiv: State Standard of Ukraine, 1997 (in Ukrainian).
Kostyk I.O., Buchynska I.V., Korol M.D., Poberezhsky A.V., 2020. On synonymics of coal seams and limestones of the carboniferous system of the Lviv-Volyn Basin. Geological Journal, No. 1 (370), pp. 47—55 (in Ukrainian).
Kostyk I., Matrofajlo M., Lelyk B., Korol M., 2015. New data on succession of formation, composition and thickness of coal-bearing formation of carboniferous of the the Lviv-Volyn Basin. Visnyk Lvivskoho Universytetu. Seria geolohichna, iss. 29, pp. 39—52 (in Ukrainian).
Miner of Halychyna. Site of State Enterprise “Lvivvugillya”. http://www.lvug.com.ua/lvivvugillya/ (accessed 22 October 2020).
Poberezhsky A.V., Buchynska I.V., Shevchuk O.M., 2019. Raw material base of the Lyubelya field of the Lviv-Volyn Coal Basin. Achievements and prospects of development of geological science in Ukraine: Proceedings of Scientific Conferrence to 50-Anniversary of M.P. Semenenko Institute of Geochemistry, Mineralogy and Ore Formation of NAS of Ukraine (Kyiv, May 14—16, 2019). Kyiv, vol. 2, рр. 76—78 (in Ukrainian).
Radzivill A.Ya. (Ed.), 2007. Correlation of the Carboniferous coal-bearing formation of the Lviv-Volyn and Lublin Basin. Kiev: Vartа (in Russian).
Revalue of coal resources, their classification and condification with purpose of provision of computer calculation and analysis of raw material base of coal of Ukraine (Lviv-Volyn Basin for 1st January, 2001), 2001. Report of thematic group of Lviv Geological Prospecting Expedition of the State Enterprise “Zakhidukrgeologia” (principal investigator I.O. Kostyk). Lviv. vol. 1 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
