МІКРОТЕРІОФАУНИ ЕОПЛЕЙСТОЦЕНУ УКРАЇНИ І МОЛДОВИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.4.216907Анотація
Наведено характеристику асоціацій дрібних ссавців одеського і таманського фауністичних комплексів еоплейстоцену. Виділено ортостратиграфічні таксони для кожної теріоасоціації. Визначено основні геохронометричні рубежі розвитку фаун мікротеріїв.
Посилання
Александрова Л. П. Ископаемые полевки(Rodentia, Microtinae) из эоплейстоцена Южной Молдавии и Юго-Западной Украины //Стратиграфическое значение антропогеновой фауны мелких млекопитающих. — М.:Наука, 1965. — С. 98—110.
Вангенгейм Э.А., Векуа М.Л., Жегалло В. И. идр. Положение таманского фаунистическогокомплекса в стратиграфической и магнитохронологической шкалах // Бюл. Комис. поизуч. четверт. периода. — 1991. — № 60. —С. 41—52.
Громов В. И. Палеонтологическое и археологическое обоснование стратиграфии континентальных отложений четвертичного периода на территории СССР // Тр. Ин-та геол.наук. Геол. серия. — 1948. — Вып 64, № 17. —524 с.
Крохмаль А. И. Биоценозы эоплейстоценаУкраины (на основе ископаемых мелких млекопитающих) // Викопна фауна і флора України: палеоекологічний і стратиграфічнийаспекти: Зб. наук. пр. ІГН НАН України. — К.,2009. — С. 361—368.
Лебедева Н. А. Антропоген Приазов'я. — М.,1972. — 108 с. — (Тр. ГИН АН СССР; Вып.215).
Маркова А. К. Плейстоценовые грызуны Русской равнины. Их значение для палеогеографии и стратиграфии. — М.: Наука, 1982. —186 с.
Маркова А. К. Раннеплейстоценовые фаунымелких млекопитающих Восточной Европы //Стратиграфия. Геол. корреляция. — 1999. —Т. 7, № 2. — С. 79—89.
Моськина О. Д., Мацуй В. М. Грызуны(Mammalia, Rodentia) из верхнеплиоценовыхконтинентальных и нижнечетвертичных отложений Северного Приазовья // Четвертичный период: Сб. науч. ст. — Киев: Наук. думка, 1976. — Вып. 16. — С. 86—91.
Пидопличко И. Г., Топачевский В. А. Значениеостатков млекопитающих для палеонтологического обоснования стратиграфии неогенаи антропогена // Тр. Комис. по изуч. четверт.периода. — 1962. — Т. 20. — С. 98—107.
Рековец Л. И. Мелкие млекопитающие антропогена юга Восточной Европы. — Киев: Наук. думка, 1994. — 370 с.
Тесаков А. С. Биостратиграфия среднегоплиоцена—эоплейстоцена Восточной Европы (по мелким млекопитающим) / Отв. ред.Э. А. Вангенгейм. — М.: Наука, 2004. — 247 с. —(Тр. ГИН РАН; Вып. 554).
Топачевский В. А. Грызуны таманского фаунистического комплекса Крыма. — Киев: Наук. думка, 1973. — 235 с.
Топачевский В. А. Насекомоядные и грызуныногайской позднеплиоценовой фауны. —Киев: Наук. думка, 1965. — 164 с.
Топачевский В. А., Скорик А. Ф. Грызуны раннетаманской фауны тилигульского разреза. —Киев: Наук. думка, 1977. — 252 с.
Шевченко А. И. Опорные комплексы мелкихмлекопитающих плиоцена и нижнего антропогена юго-западной части Русской равнины// Стратиграфическое значение антропогеновой фауны мелких млекопитающих. — М.:Наука, 1965. — С. 7—59.
Шушпанов К. И. Плиоценовые местонахождения фауны мелких млекопитающих на территории Молдавской ССР // Строение и вопросы корреляции четвертичных отложенийУкраины. — Киев: Наук. думка, 1981. —С. 160—166.
Markova A. K. Pleistocene mammal faunas ofEastern Europe // Quat. Intern. — 2007. — Vol.160. — P. 100—111.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
