ПРОГНОЗУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ОБОЛОНСЬКОЇ ІМПАКТНОЇ СТРУКТУРИ КОМПЛЕКСОМ ПРИПОВЕРХНЕВИХ МЕТОДІВ

Автор(и)

  • P. F. Gozhik
  • I. D. Bagriy
  • V. V. Gladun
  • E. P. Gurov

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.3.219193

Анотація

Викладено результати приповерхневих комплексних досліджень на Оболонській кільцевій структурі, що включають термометричну, еманаційну (радон/торон), газометричну (вуглекислий газ, гелій, водень), газову за ВВ (метан і його похідні) зйомки і дешифрування космознімків. У підгрунтовому повітрі крім метану, зафіксованого попередніми дослідженнями, вперше встановлені мікроконцентрації його важких гомологів – від етану до бутану, що є додатковим аргументом на користь висновків про її потенційну нафтогазоносність. На основі виявлених приповерхневих флюїдо-геодинамічних ознак зроблено попередні висновки про позицію найбільш перспективних ділянок на пошуки покладів ВВ.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-09-15

Номер

№ 3 (2010)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).