ЕВОЛЮЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ТИПОЛОГІЇ КАРСТУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.3.219204Анотація
Демонструється гідрогеологічна сутність карсту, подається його визначення, обґрунтовується еволюційний підхід до його типології і пропонується відповідна класифікація. Еволюційна типологія карсту заснована на розгляді геологічної еволюції тіла порід (шара, формації), які карстуються, та водообмінної системи, що відбиває такі базові закономірності геологічного розвитку, як спрямованість і циклічність. Різні стадії постседиментаційного перетворення порід і розвитку геогідродинамічних систем характеризуються певними стійкими комбінаціями літологічних і структурних передумов водообміну і спелеогенезу, режиму водообміну, умов харчування, руху й розвантаження підземних вод, термобаричних і геогідрохімічних умов. Такі комбінації приводять до формування карстових систем з певними характерними властивостями – типів карсту, а спрямованість розвитку – до закономірної зміни типів карсту. Зміна одного типу карсту іншим обумовлена процесами тектонічної і геоморфологічної еволюції, які визначають зміну граничних умов водообміну і спелеогенезу
У рамках запропонованої класифікації типи карсту відображають послідовні стадії його еволюції, між якими суттєво і закономірно змінюються граничні умови та структура водообміну, зовнішні фактори і внутрішні механізми карстоутворення (спелеогенезу). Еволюційні типи карсту інтегрально характеризують найбільш істотні властивості карстових систем (структуру вторинної пустотності й проникності, ступінь і характер вираження в рельєфі, гідрогеологічні особливості, потенціал провально-просадової небезпеки, тощо), обстановки та домінантні механізми спелеогенезу, а також потенціал успадкування структур порожнинності і проникності від попередніх стадій розвитку. Це дозволяє використовувати дану класифікацію для вирішення широкого кола наукових і практичних проблем, пов'язаних з карстом.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).