ГЕОТЕКТОНІЧНА ПЕРІОДИЗАЦІЯ РАННЬОГО ДОКЕМБРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.3.219208Анотація
Обгрунтовано доцільність використання геотектонічної періодизації для раннього докембрію поряд з традиційною хроностратиграфічною періодизацією. Пропонується схема геотектонічної періодизації, яка включає два етапи ранньодокембрійської структурно-речовинної еволюції фундаменту щитів, або мегахрону – еогей і протогей, кожен з яких поділяється на ранню та пізню стадії, або геохрони. Основу цієї періодизації складають послідовно сформовані типові тектоно-стратиграфічні геолого-формаційні комплекси – грануліто-гнейсові, амфіболіто-гнейсові, зеленокам’яні, залізисто-кременисто-сланцеві і гнейсо-сланцеві, а також виявлені закономірності їх розподілу в геоблоковій структурі фундаменту щитів. Проведено зіставлення схеми геотектонічної періодизації з геохронологічною шкалою. Зроблено висновок про ймовірну глобальну ізохронну природу границь геохронів і діахронний характер ковзання геотектонічної границі мегахронів.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
