ПРИЧИНИ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ ТА РУДОПРОЯВІВ В ШОВНИХ ЗОНАХ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

Автор(и)

  • L. S. Galetskiy
  • O. V. Orlinskaya
  • D. S. Pikarenya
  • S. N. Demyanez
  • U. Z. Naumenko

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.2.220343

Анотація

Розглядаються закономірності розміщення родовищ і рудопроявів гідротермально-метасоматичної мінералізації в шовних зонах Українського щита. У створенні сприятливих умов рудоконцентрацій в цих зонах відіграють значну роль лінійні структури - наскрізні мегазони довготривалого розвитку, в межах яких зосереджені найбільш інтенсивні активізаційні процеси, а з ними і концентрації корисних копалин. Зони перетину даних структур з меридіональними глибинними шовними зонами є максимально сприятливими тектонічними структурами, де розташовані рудні вузли та ділянки підвищеної мінералізації. Велику роль на початкових етапах формування мінералізації відіграють також природні електромагнітні поля, які можна розглядати як додатковий фактор прояву гідротермально-метасоматичної мінералізації.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-05-15

Номер

№ 2 (2010)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).