ТЕХНОГЕННЕ ВТРУЧАННЯ В СЕРЕДОВИЩЕ СОЛЯНИХ МАСИВІВ: ЕКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.2.220367Анотація
Останнім часом різнобічне використання геологічного середовища соляних масивів приймає досить широкий розмах у світовій практиці. Проте до цього часу екологічні питання техногенного втручання в соляні товщі при використанні їх у різних цілях вирішуються незадовільно. Досить часто у зв'язку з експлуатацією соляних масивів виникають аварійні ситуації, що мають негативні екологічні наслідки. Одна з таких ситуацій, яка спостерігається на Солотвинському родовищі кам'яної солі протягом останніх кількох років, призвела до повної зупинки роботи солерудника та функціонування спелеосанаторію Української алергологічної лікарні. Ця ситуація оцінюється фахівцями як техногенна екологічна катастрофа. У даній роботі подано систематизацію порушень геологічного середовища при техногенному вторгненні в соляні товщі, розглянуто їх причини, діючі фактори і механізми, а також можливості управління при порушеннях геологічного середовища.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).