СТРАТИГРАФІЧНА БУДОВА КАЙНОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПРИКЕРЧЕНСЬКОГО ШЕЛЬФУ ТА СХІДНО-ЧОРНОМОРСЬКОЇ ЗАПАДИНИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.1.220822Анотація
Розроблено модель стратиграфічної будови і побудована регіональна стратиграфічна схема кайнозойських відкладень прикерченського шельфу та Східно-Чорноморської западини. Побудови базуються на аналізі біостратиграфічних, літологічних, геоморфологічних, структурно-тектонічних, формаційних, фаціальних, седиментолого-палеогеографічних, сейсмостратиграфічних даних і тектоно-геодинамічних особливостей досліджуваного регіону. Охарактеризовано закономірності біолітофаціальної просторово-часової зональності кайнозойських комплексів - палеогенового (еоценового, олігоценового), неогенового і четвертинного. На комплексній методичній основі виконана детальна стратифікація кайнозойських відкладень регіону, зокрема структури Субботіна. Розглянуто геодинамічні і седиментологічні етапи розвитку кайнозою. Простежено біолітофаціальні і седиментологічні аналогії, встановлено загальні риси розвитку Передкарпатського, Каркінітського, Сорокіна, Індоло-Кубанського крайових прогинів. Подоба і циклічність теригенних комплексів чорносланцевих, карбонатно-теригенних фацій на різних стратиграфічних рівнях кайнозою (менілітові геосинклінальні породи Передкарпатського прогину, планорбелові, керлеутські і тарханські фації зовнішнього шельфу та континентального схилу западин) є важливим стратиграфічним критерієм значних перспектив нафтогазоносності прикерченського шельфу і континентальних схилів Західно- і Східно-Чорноморської западин.
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
