ЕВОЛЮЦІЙНА МОДЕЛЬ РАННЬОВЕНДСЬКОГО ТРАПОВОГО МАГМАТИЗМУ У ПІВДЕННО-ЗАХІДНІЙ ЧАСТИНІ СХІДНО-ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ

Автор(и)

  • V. G. Mel’nichuk

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.1.221184

Анотація

Розглянуто стадії перикратонного трапу магматизму, що проявився в південно-західній частині Східно-Європейської платформи внаслідок розколу в ранньому венді суперматерика Родинія та розкриття палеоокеану Япетус (Галицької геосинкліналі). У першу стадію мантійного плюма сталося виверження пікрітових і олівін-базальтових магм західнобузького трапового комплексу. У другу стадію були вивержені міденосні низькотитанисті толеїти верхньоприп’ятського і дацити брестського комплексів - продукти корової контамінації магми. У третю стадію з плюма, що поширився в сублітосферній мантії, вилились високотитанисті платобазальти і вторглися габродолерити біловезько-подільського комплексу.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-02-15

Номер

№ 1 (2010)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).