НОВІ ПАЛІНОЛОГІЧНІ ДАНІ ПРО СКЛАД РОСЛИННОСТІ СУЛЬСЬКОГО ЕТАПУ РАННЬОГО НЕОПЛЕЙСТОЦЕНУ ЛІСОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.1.221185Анотація
Наведено аналіз літературних та особистих матеріалів стосовно палінологічних досліджень сульських відкладів нижнього неоплейстоцену та реконструкцій рослинності сульського часу в межах сучасної лісостепової зони України. За результатами вивчення п'яти розрізів, розташованих на території сучасної лісостепової зони, визначено характерні особливості та регіональні відміни складу сульського рослинного покриву в межах центральних частин Дніпровсько-Донецької западини, Українського щита та Вольно-Подільської плити. Обгрунтовано існування лісостепової зони у сульський час у межах платформної України та присутність рефугіумів термофільних і широколистих рослин, що зустрічались поблизу водоймищ у північно-західних та частково центральних регіонах України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
