ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ТА АКТИВІЗАЦІЇ ОСУВНИХ ПРОЦЕСІВ У МЕЖАХ ТЕЧІЇ Р. ЧОРНИЙ ЧЕРЕМОШ (ФЛІШЕВІ КАРПАТИ)

Автор(и)

  • О. M. Ivanik

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2010.1.221190

Анотація

Розглянуто вплив геологічних і геоморфологічних чинників у формуванні водногравітаційних процесів, що негативно впливають на функціонування природно-техногенних транспортних систем. Показано визначальну роль формаційної складової і речового складу породних комплексів, геоморфологічної будови, тектонічних деструктивних процесів і гідрогеологічного режиму у виникненні та активізації зсувних явищ в зонах транспортних магістралей. На основі детальних польових досліджень і великомасштабного картування в межах нижньої течії р. Чорний Черемош визначено комплексний багатофакторний характер утворення зсувів. Певні параметри геологічного середовища є складовою частиною моделювання впливу небезпечних геологічних процесів на техногенні об'єкти.

##submission.downloads##

Опубліковано

2010-02-15

Номер

№ 1 (2010)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).