БІОСТРАТИГРАФІЯ І КОРЕЛЯЦІЯ ДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У ПІВДЕННО-ЗАХІДНОМУ СЕГМЕНТІ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ ЗА БРАХІОПОДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.3.228312Ключові слова:
брахіоподи, девон, біостратиграфія, кореляція, УкраїнaАнотація
Проведені дослідження мали на меті детальне вивчення залишків брахіопод по всьому розрізу девону від силур-девонської границі на Поділлі до девон-кам`яновугільної границі на південному заході Дніпровсько-Донецької западини. Брахіоподи (переважно продуктиди, спірифериди та ринхонеліди) у південно-західному сегменті Східноєвропейської платформи вивчалися у Дніпровсько-Донецькій западині, Волино-Подільській монокліналі, або плиті, включаючи її заглиблену частину — Львівський палеозойський прогин, та у Переддобрудзькому палеозойському прогині. Брахіоподи з цих регіонів були зіставлені між собою, а також з комплексами у девонських відкладах Східноєвропейської платформи (Російська Федерація) та Прип`ятського прогину (Білорусь).
Палеонтологічні дослідження девонських розрізів, проведені в останній час, значно поглибили й вдосконалили наше уявлення про біостратиграфічну характеристику цих відкладів в Україні. Впродовж девону брахіоподи найбільше були розповсюджені під час чотирьох великих морських трансгресій — ранньодевонської (тиверський час, граптолітова зона Мonograptus uniformis), середньодевонської (живетський ярус, зона конодонтів varcus), пізньофранської (зона конодонтів верхня rhenana—linguiformis) та ранньофаменської (зони конодонтів triangularis—crepida).
Нижньодевонська асоціація характеризувалася розповсюдженням брахіопод Howellella angustiplicata, Plectodonta maria, Daija navicula та інших форм, які за своїм родовим складом були досить споріднені із пізньосилурійськими. Середньодевонська асоціація складалася з Emanuella volhynica, Atrypa (Desquamatia) ventricosa, Chonetes sarcinulatus, а також Poloniproductus productoides на Волино-Поділлі (живетський ярус, зона varcus), тоді як у Дніпровсько-Донецькій западині вона була представлена збіднілим комплексом з Stringocephalus cf. burtini (ейфельський ярус) та Аtrypa uralica (живетський ярус). Пізньофранська асоціація характеризувалася пануванням теодосій в усіх регіонах: Theodossia tanaica, Тheodossia evlanensis, Тheodossia livnensis, і також зіставлялася із зоною верхня rhenana—linguiformis. Ранньофаменська асоціація: ex Spirifer ex gr. archiaci = Cyrtospirifer asiaticus, C.ljachovichensis, Cyrtiopsis sp., Ptychomaletoechia zadonica, Iloerhynchus tichomirovi, Ardiviscus ex gr. herminae, Steinhagella annae та інші у Дніпровсько-Донецькій западині, і майже такий самий комплекс + Dmitria agustirostris у Волино-Подільській монокліналі (зони triangularis—crepida). Брахіоподи на рівні границі девон—карбон знайдені лише у глибоководних фаціях чорних сланців у Дніпровсько-Донецькій западині: Sphenospira julii, Spinocarinifera nigra, Spinocarinifera fallax, Parallelora sp. (зона конодонтів Siphonodella praesulcata).
В результаті вивчення продуктид, спіриферид, атирид, ринхонелід та атрипід у розрізах середнього і верхнього девону України цілком підтверджені, а місцями доповнені дані попередніх дослідників про важливу роль брахіопод для уточнення границь між ярусами та горизонтами девонських відкладів на південному заході Східноєвропейської платформи. Вперше наведені дані про місцеві біостратиграфічні підрозділи — лони (і шари) брахіопод, співставлені із стандартними конодонтовими зонами. Брахіоподи підтвердили своє провідне значення для вивчення біостратиграфії девонських відкладів, тоді як стандартна Схема зональної стратиграфії фанерозою (розділ «Девон») Росії виявилася найбільш точною лінійкою для їх кореляції.
Посилання
Balinski, A. (1979). Brachiopods and Conodonts from the Frasnian of Debnik anticline, Southern Poland. Paleont. Polonica, No. 39, Warszava, рр. 3-95.
Balinski, A. (1995). Brachiopods and Conodont biostratigraphy of the Famennian from the Debnik anticline, southern Poland. Paleont. polonica, No. 54, Warszava, 88 p.
Drygant, D.M. (2010). Devonian conodonts of the SW margine from the East-European platform (Volhyn-Podilla, Ukraine). Kyiv: Akademperiodyka (in Ukrainian).
Gorak, S.V., Berchenko, O.I., Kotlyar, O.Ye. (1984). Devonian system. In: Geology of the shelf in UkrSSR. Kyiv: Naukova Dumka, pp. 19-25 (in Russian).
Kelus, A. (1939). Ramenionogi i koralowce dewonskie okolic Pelczi na Wolyniu. Panstwovi Institut Geologiczni. Biuletyn, No. 8, Warszawa, 51 p., 3 pal. tabl. (in Polish).
Kotlyar, O.Ye. (1980). About the characteristic of the Upper Devonian deposits from the Lvov Paleozoic trough. Tektonika i stratigrafia, 19, 75-80 (in Russian).
Kotlyar, O.Ye. (2003). Upper Frasnian bio-event in the Devonian of Ukraine. In: Teoretytchny i prykladni aspekty sutchasnoy biostratigrafii Fanerozoyu. (Theoretical and applied aspects of the contemporary biostratigraphy of Phanerozoic). Naukovi pracy IGN (Proceeding of the Institute of Geological Sciences) of the NAS of Ukraine). Kyiv: Geografika, pp. 111-112 (in Ukrainian).
Kotlyar, O.Yu. (2008). The new brachiopods of the Upper Devonian deposits from the Dnieper-Donets depression. Paleontologichnyj zbirnyk, 40, 97-111 (in Ukrainian).
Kotlyar, O.Yu. (2011). The Devonian stratigraphic Scheme of the Volhyn-Podilla. Step to modernisation. Tektonika i stratigrafia, 38, 51-66 (in Ukrainian).
Kotlyar, O.Ye. (2017). Boundаries of the Devonian stages in Ukraine. In: Materialy ХХХУIII сеssyi Paleontologichnogo Tovarystva (Paleont. Society) Ukrainy, pp. 68-69 (in Ukrainian).
Kotlyar, O.Ye. (2017). Atlas of the Upper Devonian brachiopods of the Dnieper-Donets depression. Kyiv (in Russian).
Kotlyar, O.Yu., Konstantinenko, L.I., Berchenko, O.I. (2013). Devonian system. Volhyn-Podilla and Dnipro-Donets Depression. In: Stratigraphy of the Upper Proterozoic and Phanerozoic in Ukraine. Gozhik P.F. (Ed.). Kyiv: Logos, pp. 200-246 (in Ukrainian).
Kotlyar, O.Yu., Verchovcev, V.G. (2009). Investigation of the criteria about the contemporary position from the SW boundary in the East-European platform based on data of the Earth remote control. Geologičnij žurnal, 2 (327), 58-63 (in Ukrainian).
Ljaschenko, A.I. (1959). Atlas of the brachiopods and stratigraphy of the Devonian at Russian platform. Moscow: Gostoptehizdat (in Russian).
Nalivkin, D.V. (1941). Brachiopods of the Main Devonian Field. In: The faunas of the Main Devonian Field. Vol. 4. Part 1. Moscow; Leningrad: Izdatelstvo AN USSR, pp. 139-227 (in Russian).
Nalivkin, D.V. (1947). Brachiopods. In: Atlas of the guid fossiliferous fauna of the USSR. Part 3. Devonian systeme. Moscow; Leningrad: Gosgeolizdat, pp. 63-134 (in Russian).
Nalivkin, D.V. (1953). Problemes of the geology of the Russian platform. In: Devonian of the Russian platform. Moscow; Leningrad: Gostoptehizdat, pp. 39-49 (in Russian).
Pomianovskaja, G.M. (1971). Atrypa from the Givetian stage of the Lvov Paleozoic trough. Paleontologicheskiy sbornik, 1 (8), 42-46 (in Russian).
Pomianovskaja, G.M. (1991). Devonian of the SW part of the Russian platform. In: Stratigraphy and paleontology of the Devonian, Carboniferous and Permian at the Russian platform. Leningrad: Izdatelstvo VSEGEI, pp. 54-63 (in Russian).
Pushkin, V.I. (2009). The complexes of the Upper Devonian brachiopods at Pripyat depression. Litasfera, 2 (30), 39-56 (in Russian).
Stratigraphy of the USSR. Vol 4. Part 2. Devonian (1974). Kyiv: Naukova Dumka (in Ukrainian).
Sartenaer, P., Pushkin, V.I., Kotlyar, O.E. (1997). Two early Famennian rhynchonellid spesies from the Pripyat (Belarus) and Dnіepеr-Donets (Ukraine) Depressions. Bull. Inst. Royal Sc. Nat. de Belgique. Sc. de la terre, 67, 39-55.
The Devonian-Carboniferous boundаry at the USSR territory (1988). Minsk: Nauka i technika (in Russian).
Wenukov, P.N. (1886). The faunas of the Devonian systeme from the NW and central Russia. Izvestia Geol. Kabineta S.-P. Universiteta, pp. 64-79 (in Russian).
Zonal stratigraphy of the Phanerozoic from Russia (2006). Koren T.N. (Ed.). St.-Peterburg: Izdatelstvo VSEGEI (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
