УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПАЛЕОГЕНОВОГО ВУГІЛЛЯ СУЛА-УДАЙСЬКОГО РОДОВИЩА ДНІПРО-ДОНЕЦЬКОЇ ВУГЛЕНОСНОЇ ПЛОЩІ

Анотація

Наведено результати дослідження бурого вугілля Сула-Удайського родовища, розташованого в межах Дніпро-Донецької вугленосної площі, у розлогому Сухоносівсько-Ромоданівському компенсаційному прогині, який сформувався в результаті росту Логовіківської, Позняківської, Висачківської, Ромоданівської, Гасенківської солянокупольних структур. Прогин виповнений палеоген-неогеновими і четвертинними відкладами. Вугленосними є відклади берецької світи палеогену. Вугленосна товща містить п’ять вугільних пластів, з яких найбільш витриманими пластами робочої потужності є нижній, що залягає в підошві вугленосної товщі, і верхній, який завершує розріз. Буровугільна товща приурочена до найбільш зануреної частини прогину і виклинюється до його периферії. Показано, що палеогенова буровугільна формація є багатофаціальним утворенням, яке являє собою цикл осадконакопичення, однією з фацій якого є вугілля. Склад циклу осадконакопичення визначався геотектонічним режимом, який зумовив палеогеографічні умови, швидкість занурення заболоченої території, ступінь обводнення і проточності торфовищ, масштаби діяльності мікроорганізмів. За кількісним співвідношенням груп мікрокомпонентів буре вугілля підрозділяється на ряд петрографічних типів, що чергуються в розрізі пласта завдяки циклічній зміні умов торфонакопичення в процесі його утворення. Торфоциклічність визначається різним співвідношенням в окремих прошарках різних видів торфотвірних рослин, різнорідністю їх решток і неоднаковим ступенем збереження рослинного матеріалу. Переважаючими типами вугілля є геліти, ліпоїдогеліти і ліпоїдо-гелітити, що складають до 85 % вугільного розрізу. За якісними показниками досліджуване вугілля відповідає бурому вугіллю низького ступеня вуглефікації. Встановлено, що торфонакопичення при формуванні пластів робочої потужності відбувалося в умовах прибережно-морської низовини, а також заростаючих озер і обводнених лісових боліт.