ЧОРНОСЛАНЦЕВІ ТОВЩІ СИЛУРІЙСЬКИХ І ДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДДОБРУДЗЬКОГО ПРОГИНУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.4.238357Ключові слова:
чорні сланці, доманікоїдні відклади, силурійські і девонські відклади, Переддобрудзький прогинАнотація
Розглядаються особливості будови палеозойських (силурійських і девонських) відкладів Переддобрудзького прогину, який є перспективним нафтогазоносним регіоном України, з метою виділення в них чорних сланців, збагачених органічною речовиною. Чорні сланці, як окремі прошарки, так і товщі, при певних геолого-термобаричних умовах набувають нафтогазогенераційних властивостей і можуть бути потенційними джерелами вуглеводнів. Силурійські і девонські відклади вивчали за даними вивчення кернового матеріалу, матеріалів геофізичного дослідження глибоких свердловин і методами циклостратиграфічного розчленування. В межах седиментаційних циклів силуру і девону виділено стратиграфічні рівні чорносланцевих утворень, визначені фаціальні умови їх накопичення, поширення та особливості літологічного складу. До відкладів чорносланцевого типу віднесені: карбонатно-теригенна товща скальського горизонту нижнього силуру і верхньосилурійські глинисті товщі, що розвинені в поглиблених зонах Переддобрудзького прогину і на о-ві Зміїний. Вони характеризуються підвищеним вмістом сапропелевої органічної речовини. В середньо-верхньодевонському осадовому комплексі найбільш значущою чорносланцевою товщею є середньодевонська — живетська, складена чергуванням мергелів, глинистих вапняків і піритизованих аргілітів, накопичення яких відбувалось у відновлювальних умовах аквагенного басейну, що було сприятливим для утворення нафтових бітумоїдів. На основі проведених досліджень обґрунтовуються перспективи нафтогазоносності Переддобрудзького прогину.
Посилання
Avanesyan, G.M. (1964). Geological structure of the Moldavian depression. Bulletin of the Academy of Sciences of the USSR. Ser. Geology, 1, 77-85 (in Russian).
Averbukh, A.G. (1965). Tectonic structure of the south of the Dniester-Prut interfluve according to regional seismic data. Geotectonics, 4, 110-112 (in Russian).
Belonin, M.D. (2000). Azov-Black Sea region as an element of the planetary sublatitudinal belt of intercontinental areas of oil and gas basins. Proceedings of the International Conference (Crimea/Gurzuf, September 5-8, 2000). Simferopol: Tavria, p. 18-19 (in Russian).
Berchenko, O.I., Machulina, S.A. (2002). Biostratigraphic subdivision and lithological characteristics of the Middle-Late Devonian deposits of the Fore-Dobrogea Trough. Geologicnij zurnal, 4 (302), 78-84 (in Russian).
Bogaets, A.T., Palinsky, R.V., Polukhtovich, B.M., Safarov, E.I. (1977). Stages of development and structural elements of the Fore-Dobrogea system. Soviet geology, 2, 128-134 (in Russian).
Drumya, A.V. (1961). Tectonics of the Moldavian SSR. Moscow: Izdatelstvo AN SSSR (in Russian).
Edelstein A.Ya. (1958). To the question of the tectonic structure of the Fore-Dobrogea Trough. Proceedings of higher educational establishments. Geology and Exploration, 1, 23-39 (in Russian).
Garetsky, R.G., Glushko, V.V., Krylov, N.A. (1988). Tectonics of oil and gas bearing regions in the southwest of the USSR. Moscow: Nedra (in Russian).
Gavrish, V.K., Egurnova, M.G., Zaikovsky, N.Ya., Ryabchum, L.I., Chiganova, T.V., Ustinovsky, Yu.B., Knishman, A.Sh., Kulinkovich, A.E., Mulyar, P.N. (1987). Cyclostratigraphic and lithogeophysical correlation of productive horizons of the Lower Carboniferous and Devonian Dnieper-Donetsk depression. Kyiv (in Russian).
Gnidets, V.P., Grigorchuk, K.G., Kosil, L.B., Tsizh, N.V., Yakovenko, M.B. (2016). The lithofacies zonality and lithmological structure of eifelian deposits of Fore-Dobrogea depression. Geodynamics, 1 (20), 50-62 (in Ukrainian).
Gnidets, V.P., Hryhorchuk, K.H., Koshil, L.B., Yakovenko, M.B. (2020). Cyclicity, lithofacial features and sedimentary environments of Efelian deposits of Dobrugea foredeep. Geodynamics, 1 (28), 38-51 (in Ukrainian).
Gnidets, V.P., Grigorchuk, K.G., Polukhtovych, B.M., Fedyshyn, V.O. (2003). Lithogenesis of Devonian sediments of the Predobrugea depression (paleoceanoanography, sedimentation cyclicity, formation of reservoir rocks). Kyiv (in Ukrainian).
Gofshtein, I.D. (1952). Scheme of tectonics of Bessarabia. Bulletin of Moscow Society of Naturalists. Geology Division, 28 (6), 147-154 (in Russian).
Gurevich, B.L. (1958). Some geological structure features of the Southern part of the Dniester-Prut interfluve (according to geophysical research). Geologičnij žurnal, 18, 5 (62), 36-45 (in Ukrainian).
Ivanova, A.V. (2011). Catagenesis of Phanerozoic rocks of the Dniester-Prut interfluve as a consequence of the peculiarities of its geological development. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 1, 91-97 (in Russian).
Kortsenstein, V.N. (1951). On the Tectonics of the Western Black Sea Region. Reports of the Akademy of Sciences of the USSR, 81, 6, 1191-1192 (in Russian).
Kruglov, S.S., Tsypko, A.K., Arsiriy, Yu.A. (1988). Platform areas. Western (Fore-Dobrogea) segment. Tectonics of Ukraine. Moscow: Nedra, р. 123-139 (in Russian).
Lambert, M.W. (1992). Internal Stratigraphy of the Chattanooga Shale in Kansas and Oklahoma. In: Johnson, K.S., Cardott, B.J. (Eds.). Source rocks in the southern Midcontinent, 1990 symposium: Oklahoma Geological Survey Circular, 93, p. 94-103.
Lukin, A.E. (2013). The black shale formations of the Euxine type are natural gas mega-traps. Geology and Mineral Resources of the World Ocean, 4, 5-28 (in Russian).
Lukin, A.E., Trofimenko, G.L. (1992). About the Middle Paleozoic Belolesky megaatol in the Fore-Dobrogea Trough. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 5, 1008-1012 (in Russian).
Machulina, S.A., Trofimenko, G.L., Ryabchun, L.I. (1991). Cyclicity of sedimentation and patterns of distribution of carbonate reservoir rocks of the Devonian deposits of the Western Black Sea region. Geologičnij žurnal, 1 (256), 131-141 (in Russian).
Machulina, S.A., Gavrish,V.K., Vdovenko, V.V. (1993). Prospects for the search for combined hydrocarbon traps in carbonate deposits of the Lower Carboniferous of the Pridobrudzhinsky trough. Geologičnij žurnal, 5 (272), 89-98 (in Russian).
Melnichenko, T.A., Shafranska, N.V. (2010). Tectonics and Structural Pattern of the pre-Dobrodgea Trough. Geology and Minerals of the World Ocean, 3, 84 (in Ukrainian).
Mirăuţă, O. (1966). The Paleozoic from Cataloi and its Triassic cover. Dări de Seamă ale Comitetului Geologic, 52, 275-289.
Murovskaya, A., Polyachenko, E., Shpyra, V., Tikhlivets, S. (2019). Deformation structures and stress fields of the Prut protrusion of Northern Dobrogea in the context of Dobrogea geodynamics. Scientific works of DonNTU. Ser. Mining and geology, 1 (21)-2 (22), 39-50 (in Russian).
Neruchev, S.G., Rogozina, E.A., Zelichenko, I.A. (1986). Oil and gas formation in sediments of the Domanik type. Leningrad: Nedra (in Russian).
Panchenko, D.Yu. (1959). Black Sea basin. Dobrogea advanced foredeep. Tectonics of the territory of the Ukrainian SSR and the Moldavian SSR. Kyiv, p. 155-160 (in Ukrainian).
Patalakha, E.I., Trofimenko, G.L. (2002). Fore-Dobrogea as a SW-nose edge deflection (Model of edge deflection and its application). The problem of edge deflections and hydrocarbon forecast. Kyiv: Naukova Dumka, p. 9-11 (in Russian).
Polukhtovich, B.M., Samarsky, O.D, Shiyan, V.V. (1993). Assessment of the prospects for oil and gas bearing of the Paleozoic-Mesozoic sediments of the Fore-Dobrogea trough. Geology and geochemistry of combustible minerals, 2-3, 19-29 (in Russian).
Polukhtovich, B.M., Shpak, P.F., Samarsky, A.D. (1990). Geological structure of the Western Black Sea region. Kyiv (in Russian).
Romanov, L.F., Slavin, V.I. (1970). Tectonic position and origin of the Jurassic Fore-Dobrogea trough. Moscow University Bulletin, 5, 77-87 (in Russian).
Seghedi, A. (2012). Palaeozoic formations from Dobrogea and Pre-Dobrogea – An overview. Turkish Journal of Earth Sciences, 21, 669-721.
Sollogub, V.B. (1958). To the question of the tectonic structure of the Fore-Dobrogea trough and the southwestern platform according to geophysical research data. Proceedings of IGN of USSR. Ser. Geophis., 2, 15-26 (in Ukrainian).
Strakhov, N.M. (1939). Domanic facies of the South Urals. Proceedings of MGRI. Ser. Geology, vol. 11, iss. 16. Moscow: Izdatelstvo AN SSSR, 135 p. (in Russian).
Tsegelnyuk, P.D. (1995). Stratigraphy of the Lower Devonian deposits between the Danube and Dniester rivers. Geologičnij žurnal, 2 (279), 21-25 (in Russian).
Volovik, V.T., Gavrish,V.K., Neaga, V.I. (1988). Features of the geological structure and prospects of oil and gas content of the North-Western Black Sea region. Geologičnij žurnal, 2 (239), 48-61 (in Russian).
Vysotsky, I.V. (1959). Scheme of the structure of the Dobrogea folded area. Soviet geology, 9, 132-136 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Світлана Олександрівна Мачуліна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
