РОЗВИТОК СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ ПІДЗЕМНИХ ВОД У ЗОНІ ВПЛИВУ ОБ’ЄКТІВ СПАДЩИНИ УРАНОВОГО ВИРОБНИЦТВА ПРИДНІПРОВСЬКОГО ХІМІЧНОГО ЗАВОДУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2021.4.240111Ключові слова:
Придніпровський хімічний завод, гідрогеологічний моніторинг, забруднення підземних вод, об’єкт спадщини уранового виробництваАнотація
Представлені результати робіт з відновлення і розвитку системи гідрогеологічного моніторингу на майданчику Придніпровського хімічного заводу (м. Кам’янське) і обстеження підземних вод із залученням вдосконаленої системи спостережних свердловин (вперше після 2016 р.). У ході робіт уточнено дані про геологічну будову, виконано дослідно-фільтраційні роботи і проведено опробування підземних вод на ряді об’єктів спадщини уранового виробництва, що раніше не були охоплені спостереженнями. Розпочато автоматизовані спостереження за рівнями ґрунтових вод. У результаті одержано нову інформацію про сезонну динаміку рівнів ґрунтових вод. Виявлені нові джерела серйозного хімічного і радіоактивного забруднення геологічного середовища на Південному майданчику Придніпровського хімічного заводу, зокрема в зоні басейнів-відстійників № 220 і 230. На Північному майданчику виявлено радіоактивне забруднення підземних вод з перевищенням фонових рівнів на ділянці «історичного» відстійника нижче хвостосховища «Центральний Яр». На додаток до раніше відомих хімічних токсикантів (Mn, Ni, Pb) у результаті проведених моніторингових робіт встановлено забруднення підземних вод у зоні впливу об’єктів Придніпровського хімічного заводу миш’яком та і ртуттю. Таким чином, забруднення підземних вод на Південному промисловому майданчику формується під впливом більшої кількості техногенних джерел, ніж вважалося раніше. Виявлені нові джерела забруднення потребують додаткового обстеження і врахування при прогнозуванні довгострокових впливів Південного майданчика Придніпровського хімічного заводу на геологічне середовище і поверхневу водну систему р. Ко ноплянка—р. Дніпро.
Посилання
Bakhur, A.E., Manuilova, L.I., Zuev, D.M., Ivanova, T.M., Trukhina, T.P. (2003). A technique for measuring the volumetric activity of uranium isotopes (234, 238) in natural water samples by the alpha spectrometric method with radiochemical separation. Copyright certificate of the State Standard Committee of the Russian Federation №49090.3Н628. Moscow: VIMS, 19 p.
Bakhur, A.E., Manuilova, L.I. (2007). Uranium isotope analysis — new methodological solutions. ANRI, 3 (50), 32-35 (in Russian).
Bakhur, A.E., Manuilova, L.I., Ovsyannikova, T.M. (2009). Po-210 and Pb-210 in environmental objects. Determination methods. ANRI, 1 (56), 29-40 (in Russian).
Bouwer, H., Rice, R.C. (1976). A slug test method for determining hydraulic conductivity of unconfined aquifers with completely or partially penetrating wells. Water Resour. Res., 12, 3, 23-428.
Bugai, D.A., Skalskyy, A.S., Avila R. (2008). Modeling of the migration of uranium series radionuclides from the Dneprovskoe tailing (Dneprodzerzhinsk) to groundwater and the Dnieper River. Environmental studies and life safety, 6, 39-45 (in Russian).
Bugai, D.O., Laptev, G.V., Skalskyy, O.S., Lavrova, T.V., Avila R. (2015). Analysis of spatial distribution and inventory of radioactivity within the uranium mill tailings impoundment. Nuclear Physics and Atomic Energy, 16, 3, 254-261. https://doi.org/10.15407/jnpae2015.03.254
Bugai, D.O., Tkachenko, Yu.V., Zanoz, B.Yu. (2020). The concept of reconstruction and development of the groundwater monitoring system of the industrial site of the Pridneprovsky Chemical Plant (Kamyanske). Hydrogeology: science, education, practice. Collection of scientific works. Issue 2. Kharkiv, pp. 12-17 (in Ukrainian).
Dinis, M.d.L., Fiuza, A. (2021). Mitigation of Uranium Mining Impacts—A Review on Groundwater Remediation Technologies. Geosciences, 11 (6), 250. https://doi.org/10.3390/geosciences11060250
Facilia AB. Development of the method (strategy, technology) for the remediation activities at the former uranium facility “Pridneprovskiy Chemical Plant”. Report on INSC Project U4.01/10G Task 2. Analysis of the situn at the PChP site (Team leader R. Zurl). Contract No. NSI/291-798 Implemented by the Consortium Facilia AB, WISUTEC GmbH, WISMUT GmbH, C&E GmbH, 2015.
Hu, Q.H., Weng, J.Q., Wang, J.S. (2010) Sources of anthropogenic radionuclides in the environment: a review. J. Environ. Radioact., 101 (6), 426-37. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2008.08.004
IAEA Analytical Quality in Nuclear Applications Series No. 18. (2010). Worldwide Open Proficiency Test: Determination of Naturally Occurring Radionuclides in Phosphogypsum and Water, IAEA-CU-2008-03. Vienna: International Atomic Energy Agency.
Korychenskyi, K.O., Laptev, G.V., Voitsekhovych, O.V., Lavrova, T.V., Dyvak, T.I. (2018). Speciation and mobility of uranium in tailings materials at the U-production legacy site in Ukraine. Nuclear Physics and Atomic Energy, 19, 270-279. https://doi.org/10.15407/jnpae2018.03.270
Kuzovov, Yu.I. (1997). Pridneprovskiy Chemical Plant (historical review). Dnepropetrovsk: Poligrafist (in Russian).
Lavrova, T., Voitsekhovych, O. (2013). Radioecological assessment and remediation planning at the former uranium milling facilities at the Pridnieprovsky Chemical Plant in Ukraine. J. Environ. Radioact., 115, 118-123. https://doi.org/10.1016/j.jenvrad.2012.06.011
Methodical instructions. (2005). Radiation control. Radon-222, radium-226, radium-228 and uranium. Water of artesian wells. Selection and preparation, analysis and hygienic assessment. Kyiv. Retrieved from: http://c14.kiev.ua/pdf/2005_Rn_Ra_U_water_method.pdf (in Ukrainian).
NEA (Nuclear Energy Agency). (2014). Managing Environmental and Health Impacts from Uranium Mining. No. 7062. OECD: Paris, France.
Protsak, V.P., Kashparov, V.O., Kirichenko, V.K., Kalyabina, I.L., Marinich, O.V., Maloshtan, I.M., Levtchuk, S.E., Prokopchuk, N.M. (2013). Evaluation of the parameters of migration of the uranium series radionuclides in the tailings of the Pridneprovskiy chemical plant. Nuclear Physics and Atomic Energy, 14 (1), 55-63 (in Ukrainian).
Romanchuk, A., Vlasova, I., Kalmykov, S. (2020). Speciation of Uranium and Plutonium from Nuclear Legacy Sites to the Environment: A Mini Review. Frontiers in Chemistry, 8, 630. https://doi.org/10.3389/fchem.2020.00630
Skalskji, O., Bugai, D., Voitsekhovych, O., Ryazantsev, V., Avila, R. (2011). Groundwater monitoring data and screening radionuclide transport modeling analyses for the uranium mill tailings at the Pridneprovsky Chemical Plant Site (Dneprodzerzhinsk, Ukraine). In: Merkel B., Schipek M. (Eds.), The New Uranium Mining Boom. Challenge and lessons learned. Verlag, Berlin, Heidelberg: Springer, pp. 219-228. https://doi.org/10.1007/978-3-642-22122-4
Tkachenko, E., Skalskyy, A., Bugai, D., Lavrova, T., Protsak, V., Kubko, Yu., Avila, R., Zanoz, B.Yu. (2020). Monitoring of technogenic contamination of groundwater and surface water in the zone of influence of uranium tailings of the Pridneprovsky Chemical Plant (Kamyanske). Geologičnij žurnal, 3 (372), 17-35. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2020.3.206341 (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Дмитро Олександрович Бугай, Богдан Заноз, Тетяна Лаврова, Кірил Кориченський, Юрій Кубко, Rodolfo Avila, Юрій Рець
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).