НАСКРІЗНІ ФЛЮЇДОПРОВІДНІ СТРУКТУРИ: МОРФОГЕНЕТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.2.252296Ключові слова:
наскрізні флюїдопровідні структури, морфогенетична класифікація, флюїдообмінАнотація
Наскрізні флюїдопровідні структури є основними елементами дренажної системи осадового чохла та відіграють важливу роль у міграції флюїдів, еволюції осадових басейнів та літогенезі, формуванні та експлуатації флюїдогенних родовищ (у тому числі вуглеводнів і металів), використанні геотермальної енергії, оцінці ризиків витоків при геологічному похованні радіоактивних відходів, СО2 та інших матеріалів. Вони широко розповсюджені і характеризуються різноманітністю морфології та походження, проте є недостатньо систематизованими за цими ознаками, що ускладнює їх ідентифікацію та інтерпретацію. В цій статті на основі аналізу та узагальнення літературних джерел і даних власних досліджень розроблено їх морфогенетичну класифікацію та надана характеристика виділених типів. На першому рівні класифікації наскрізні флюїдопровідні структури поділяються на чотири групи за характером домінуючих процесів формування: тектонічні, флюїдодинамічні, карстові (розчинення) та карстово-гравітаційні. На другому та третьому рівнях групи та види структур виділяються за структурно-морфологічними та речовинними ознаками з урахуванням особливостей механізмів та умов утворення. В роботі розвинуті та уточнені уявлення про механізми формування структур деяких типів. Показано, що карстоутворення, зокрема гіпогенне, є провідним процесом формування найбільш високопроникних наскрізних флюїдопровідних структур і, відповідно, найбільш контрастних гідрогеологічних аномалій та їх геологічних наслідків.
Структури відносно невеликих вертикальних розмірів та стратиграфічного охоплення (крізьшарові, крізьсвітні) можуть бути елементарними і мати однозначне походження, хоча повсюдно демонструють ознаки накладених змін, які істотно впливають на їхню флюїдообмінну функцію. Запропонована класифікація застосовна головним чином до невеликих та елементарних структур, тоді як великі (крізьформаційні, крізьчохольні) зазвичай мають складне походження, що потенційно включає спільну або послідовну дію процесів тектонічного або гідравлічного розриву, флюїдизації, метасоматозу, розчинення/карстоутворення та обвалення. Такий полігенетичний характер обумовлений речовинною і механічною гетерогенністю розрізів вміщуючих товщ та зміною властивостей флюїдів при їх висхідній міграції, а також у часі. Проте віднесення структур до виділених генетичних категорій може здійснюватись за характером домінуючих процесів формування.
Посилання
Andresen K.J. 2012. Fluid flow features in hydrocarbon plumbing systems: What do they tell us about the basin evolution? Marine Geology, 332-334: 89-108.
Auler A.S. 2009. Styles of hypogene cave development in ancient carbonate areas overlying nonpermeable rocks in Brazil and the influence of competing mechanisms and later modifying processes. In: Klimchouk A.B., Ford D.C. (Eds.), Hypogene Speleogenesis and Karst Hydrogeology of Artesian Basins. Simferopol : Ukrainian Institute of Speleology and Karstology, pp. 173-181.
Barrington J., Kerr P.F. 1963. Collapse Features and Silica Plugs near Cameron, Arizona. Geological Society of America Bulletin, 74: 1237-1258.
Bayari C.S., Ozyurt N., Pekkans E. 2009. Giant collapse structures formed by hypogenic karstification: the obruks of the Central Anatolia, Turkey. In: Klimchouk A.B., Ford D.C. (Eds.), Hypogene speleogenesis and karst hydrogeology of artesian basins. Simferopol: Ukrainian Institute of Speleology and Karstology, pp. 83-90.
Belenitskaya G.A. 2011. “Fluid” branch of lithology: state of the art, objects, and challenges. Uchenyye Zapiski Kazanskogo Universiteta, 153 (4): 97-113 (in Russian).
Bense V.F., Person M.A. 2006. Faults as conduit-barrier systems to fluid flow in siliciclastic sedimentary aquifers. Water Resour. Res., 42: W05421. https://doi.org/10.1029/2005WR004480
Blackwood K.W., Sanders L.A., Gantt-Blackwood S.I. 2018. Interpreting the origin and evolution of ’karst’ features from a siliceous hydrothermal terrane: A case study from the Upper Geyser Basin in Yellowstone National Park, USA. International Journal of Speleology, 47: 323-331. https://digitalcommons.usf.edu/ijs/vol47/iss3/11/
Bredehoeft J.D., Belitz K., Sharp-Hansen S. 1992. The hydrodynamics of the Big Horn Basin: A study of the role of faults. Am. Assoc. Pet. Geol. Bull., 76: 530-546.
Burzunova Yu.P. 2011. Angles between coupled systems of near-fault fractures in idealized and natural parageneses formed in different dynamic settings. Litosfera, 2: 94-110 (in Russian).
Bush I. 2010. An integrated approach to fracture characterization. Oil Review Middle East, 2: 88-91.
Caine J.S., Evans J.P., Forster C.B. 1996. Fault zone architecture and permeability structure. Geology, 24 (11): 1025-1028.
Cartwright J., Huuse M. 2005. 3D seismic technology: the geological ’Hubble’. Basin Research, 17: 1-20.
Cartwright J., Huuse M., Aplin A. 2007. Seal bypass systems. Am. Assoc. Pet. Geol. Bull., 91: 1141-1166. https://doi.org/10.1306/04090705181
Cartwright J.A., Santamarina C. 2015. Seismic characteristics of fluid escape pipes in sedimentary basins: Implications for pipe genesis. Marine and Petroleum Geology, 65: 126-140. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2015.03.023
Cathles L.M., Su Z., Chen D. 2010. The physics of gas chimney and pockmark formation, with implications for assessment of seafloor hazards and gas sequestration. Marine and Petroleum Geology, 27 (1): 82-91. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2009.09.010
Davies R.J., Stewart S.A. 2005. Emplacement of giant mud volcanoes in the South Caspian Basin: 3D seismic refection imaging of their root zones. Journal of the Geological Society (London), 162: 1-4.
Dimitrov L.I. 2002. Mud volcanoes — the most important pathway for degassing deeply buried sediments. Earth-Science Reviews, 59: 49-76.
Elliott W.R., Veni G. 1994. The Caves and Karst of Texas. In: Elliott W.R. (Ed.), 1994 NSS Convention Guidebook. Huntsville: National Speleological Society.
Etiope G. 2015. Natural Gas Seepage. The Earth’s Hydrocarbon Degassing. Springer International Publishing, Switzerland. http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-14601-0
Etiope G., Milkov A.V. 2004. A new estimate of global methane flux from onshore and shallow submarine mud volcanoes to the atmosphere. Environ. Geol., 46: 997-1002.
Faulkner D.R., Jackson C.A.L., Lunn R.J., Schlische R.W., Shipton Z.K., Wibberley C.A.J., Withjack M.O. 2010. A review of recent developments concerning the structure, mechanics and fluid flow properties of fault zones. Journal of Structural Geology, 32: 1557-1575. https://doi.org/10.1016/j.jsg.2010.06.009
Feseker T., Brown K.R., Blanchet C., Scholz F., Nuzzo M., Reitz A., Schmidt M., Hensen C. 2010. Active mud volcanoes on the upper slope of the western Nile deep-sea fan — first results from the P362/2 cruise of R/V Poseidon. Geo-MarLett. https://doi.org/10.1007/s00367-010-0192-0
Fife U., Price N., Thompson A. 1981. Fluids in the Earth’s crust. Moscow, Mir (in Russian).
Fossen H., Rotevatn A. 2016. Fault linkage and relay structures in extensional settings — A review. Earth-Science Reviews, 154: 14-28. http://dx.doi.org/10.1016/j.earscirev.2015.11.014
Furtado C.P.O., Medeiros W.E., Borges S.V., Lopes J.A.G., Bezerra F.H.R., Lima-Filho F.P., Maia R.P., Bertotti G., Auler A.S., L.E. Teixeira W. 2022. The influence of subseismic-scale fracture interconnectivity on fluid flow in fracture corridors of the Brejoes carbonate karst system, Brazil. Marine and Petroleum Geology. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2022.105689
Geological Glossary (in 3 volumes). 2010-2012. Petrov O.V. (Ed.). St.-Petersburg: VSEGEI (in Russian).
Gross M.R., Eyal Y. 2007. Throughgoing fractures in layered carbonate rocks. GSA Bulletin, 119 (11/12): 1387-1404. https://doi.org/10.1130B26049.1
Guliev I.S., Feizullayev A.A. 1997. All About Mud Volcanoes. Nafta Press, Baku.
Homuth S., Gotz A.E., Sass I. 2011. Outcrop analogue studies for reservoir characterization of deep geothermal systems in Upper Jurassic limestone formations (South Germany). Geophysical Research Abstracts, 13: 1-23.
Huntoon P.W. 1996. Large-basin groundwater circulation and paleo-reconstructions of circulation leading to uranium mineralization in Grand Canyon breccias pipes, Arizona. The Mountain Geologist, 33 (3): 71-84.
Hurst A., Сartwright, J. (Eds.) 2007. Sand Injectites: Implications for Hydrocarbon Exploration and Production. AAPG Mem., 87. AAPG, Tulsa.
Hurst A., Cartwright J., Huuse M., Jonk R., Schwab A., Duranti D., Cronin B. 2003. Significance of large-scale sand injectites as long-term fluid conduits: Evidence from seismic data: Geofluids, 3 (4): 263-274.
Huuse M., Jackson C.A.-L., Van Rensbergen P., Davies R.J., Flemings P.B., Dixon R.J. 2010. Subsurface sediment remobilization and fluid flow in sedimentary basins: an overview. Basin Research, 22: 342-360. https://doi.org/10.1111/j.1365-2117.2010.00488.x
Istadi B.P., Pramono G.H., Sumintadireja P., Alam S. 2009. Modeling study of growth and potential geohazard for LUSI mud volcano: East Java, Indonesia. Marine and Petroleum Geology, 26: 1724-1739. https://doi.org/10.1016/j.marpetgeo.2009.03.006
Jamveit B., Svensen H., Podladchikov Y.Y., Planke S. 2004. Hydrothermal vent complexes associated with sill intrusions in sedimentary basins. In: Breitkreuz C., Petford N. (Eds.), Physical Geology of High-Level Magmatic Systems. Geological Society of London, Special Publications, 234: 233-241. http://doi.org/10.1144/GSL.SP.2004.234.01.15
Jonk R., Duranti D., Parnell J., Hurst A., Fallick A.E. 2003. The structural and diagenetic evolution of injected sandstones: Examples from the Kimmeridgian of NE Scotland. Journal of the Geological Society (London), 160: 881-894.
Jonk R., Parnell J., Hurst A. 2005. Aqueous and petroleum flow associated with sand injectites: Basin Research, 17: 241-257.
Joussineau G., Petit J-P. 2021. Mechanical insights into the development of fracture corridors in layered rocks. Journal of Structural Geology, 144: 104278. https://doi.org/10.1016/j.jsg.2021.104278
Karstens J., Muller Ph., Berndt C., Patruno S. 2019. Deep-seated focused fluid migration as indicator for hydrocarbon leads in the East Shetland Platform, North Sea Province. Geological Society of London, Special Publications, 494. https://doi.org/10.1144/SP494-2019-26
Kirkham C., Cartwright J., Hermanrud C., Jebsen C. 2017. The genesis of mud volcano conduits through thick evaporite sequences. Basin Research, 30 (2): 217-236. https://doi.org/10.1111/bre.12250
Klimchouk A.B. 2013. Hypogene speleogenesis, its hydrogeological significance and the role in karst evolution. Simferopol, DIP (in Russian).
Klimchouk A.B. 2017a. The development of the theory of hypogene karst genesis: scientific and practical implications. Visnyk NAN Ukrainy, 11: 1-19. https://doi.org/10.15407/visn2017.11.009 (in Ukrainian).
Klimchouk A.B. 2017b. Tafoni and honeycomb structures as indicators of ascending fluid flow and hypogene karstification. In: Parise M., Gabrovsek F., Kaufmann G., Ravbar N. (Eds.), Advances in Karst Research: Theory, Fieldwork and Applications. Geological Society of London, Special Publications, 466: 79-105. https://doi.org/10.1144/SP466.11
Klimchouk A.B. 2018. Development of the deepest karst systems and submarine discharge of the Arabika massif (Western Caucasus): the role of the Late Miocene regression of Eastern Paratethys. Geologiya i poleznyye iskopaemyye Mirovogo okeana, 1: 58-82 (in Russian).
Klimchouk A. 2019. Krubera (Voronja) cave. In: White B.W., Culver D.C., Pipan T. (Eds.), Encyclopedia of Caves, 3rd ed. Academic Press, pp. 627-634.
Klimchouk O.B. 2022. Throughgoing fluid-conducting structures: conceptualization, terminology, types, properties, and the role in fluid circulation. Geologičnij žurnal, 1 (378): 24-49. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.1.252279 (in Ukrainian).
Klimchouk A., Andrejchuk V. 1996. Breakdown development in cover beds, and landscape features induced by intrastratal gypsum karst. In: Klimchouk A.B., Lowe D.J., Cooper A.H., Sauro U. (Eds.), Gypsum karst of the World. International Journal of Speleology, Theme issue, 25 (3-4): 127-144.
Klimchouk A., Auler A.S., Bezerra F.H.R., Cazarin C.L., Balsamo F., Dublyansky Y. 2016. Hypogenic origin, geologic controls and functional organization of a giant cave system in Precambrian carbonates, Brazil. Geomorphology, 253: 385-405. https://doi.org/10.1016/j.geomorph.2015.11.002
Klimchouk A., Palmer A., De Waele J., Auler A., Audra P. (Eds.). 2017. Hypogene Karst Regions and Caves of the World. Springer International Publishing AG, Cham.
Klimchouk A.B., Timokhina E.I., Amelichev G.N. 2013. Manifestations of hypogene karst in clayey sediments of the south-western part of the Crimean Piedmont. Speleology and Karstology, 11: 21-27 (in Russian).
Klimchouk A.B., Timokhina E.I., Amelichev G.N., Dublyansky V.N., Spoetl C. 2013. Hypogene Karst of the Crimean Piedmont and its Geomorphological Role. Simferopоl: DIP (in Russian).
Kocharyan G.G. 2016. Geomechanics of faults. Moscow: GEOS (in Russian).
Kopf A. 2002. Significance of mud volcanism. Rev. Geophys, 40: 1005-1034.
Kopf A., Behrmann J.H. 2000. Extrusion dynamics of mud volcanoes on the Mediterranean Ridge accretionary complex. In: Vendeville B., Mart Y., Vigneresse J.L. (Eds.), From the Arctic to the Mediterranean: Salt, shale, and igneous diapirs in and around Europe. Geol. Soc. of London, Spec. Publ., 174: 169-204.
Larin N.V., Larin V.N., Gorbatikov A.V. 2010. Ring structures caused by deep water conduit flows. In: Degassing of the Earth, materials of the All-Union Conference. Moscow: GEOS, pp. 284-288.
Lukin A.E. 2004. About cross-formational fluid-conducting systems in oil-bearing basins. Geologičnij žurnal, 3 (309): 35-45 (in Russian).
Lukin A.E. 2014. Fluid-induced lithogenesis — the most important direction of lithological research in XXI century. Geologičnij žurnal, 4 (349): 27-42 (in Russian).
Mazzini A., Etiope G. 2017. Mud volcanism: an updated review. Earth Sci. Rev., 168: 81-112. http://dx.doi.org/10.1016/j.earscirev.2017.03.001
Merino A., Gines J., Fornos J.J. 2011. Evidencies morfologies de processos hipogenics a cavitats de Mallorca. Endins, 35:165-182.
Milkov A.V. 2000. Worldwide distribution of submarine mud volcanoes and associated gas hydrates. Marine Geology, 167: 29-42.
Mitsyuk B.N. 1974. Interaction of silica with water in hydrothermal conditions. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Mrozek S.A., Chang Z., Meinert L.D., Creaser R.A. 2017. The Antamina deposit, Peru: U-Pb and Re-Os age constraints on magmatic-hydrothermal activity. Conference Abstract FUTORES II, Townsville, Queensland, Australia.
Ogata K., Senger K., Braathen A., Tveranger J. 2014. Fracture corridors as seal-bypass systems in siliciclastic reservoir-cap rock successions: Field-based insights from the Jurassic Entrada Formation (SE Utah, USA). Journal of Structural Geology, 66: 162-187. https://doi.org/10.1016/j.jsg.2014.05.005
Parnell J., Kelly J. 2003. Remobilization of sand from consolidated sandstones: evidence from mixed bitumen-sand intrusions. In: P. Van Rensbergen, R.R. Hillis, A.J. Maltman & C.K. Morley (Eds.), Subsurface Sediment Mobilization. Geol. Soc. Spec. Publ, 216: 505-513. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.2003.216.01.33
Peacock D.C.P., Nixon C.W., Rotevatn A., Sanderson D.J., Zuluag L.F. 2016. Glossary of fault and other fracture networks. Journal of Structural Geology, 92: 12-29. https://doi.org/10.1016/j.jsg.2016.09.008
Pei Н., Paton D.A., Knipe R.J.,Wu K. 2015. A review of fault sealing behaviour and its evaluation in siliciclastic rocks. Earth-Science Reviews, 150: 121-138. http://dx.doi.org/10.1016/j.earscirev.2015.07.011
Perez-Lopez R., Banon-Camacho E., Silva P.G., Mata M.P., Fernandez-Cortes A., Gonzalez-Ramon A., Martin-Velazquez S., Sanchez-Moral S., Manzanares A., del Moral B., Mediato J.F., Giner-Robles J.L., Lopez-Gutierrez J. 2019. Evidencias de terremotos cuaternarios en una sima hipogenica: La Sima de Benis (Murcia, SE Espana). Cuaternario y Geomorfologia, 33 (3-4): 25-52. https://doi.org/10.17735/cyg.v33i3-4.72153
Pospelov G.L. 1962. Structure and development of filtering hydrothermal ore-forming systems. Geologiya i Geofizika, 11, 12: 28–40, 40–57 (in Russian).
Questiaux J.-M., Couples G.D., Nicolas R. 2010. Fractured reservoirs with fracture corridors. Geophysical Prospecting, 58:279-295. https://doi.org/10.1111/j.1365-2478.2009.00810.x
Roberts K., Davies R.J., Stewart S.A. 2010. Structure of exhumed mud volcano feeder complexes, Azerbaijan. Basin Research, 22: 439-451. https://doi.org/10.1111/j.1365-2117.2009.00441.x
Sanderson D.J., Peacock D.C.P. 2019. Line sampling of fracture swarms and corridors. Journal of Structural Geology, 122:27-37. https://doi.org/10.1016/j.jsg.2019.02.006
Sauro F., De Waele J., Onac B.P., Galli E., Dublyansky Y., Baldoni E., Sanna L. 2014. Hypogenic speleogenesis in quartzite: The case of Corona ’e Sa Craba Cave (SW Sardinia, Italy). Geomorphology, 211: 77-88. https://doi.org/10.1016/j.jhydrol.2014.01.029
Scibek J. 2020. Multidisciplinary database of permeability of fault zones and surrounding protolith rocks at world-wide sites. Scientific Data, 7: 95. https://doi.org/10.1038/s41597-020-0435-5
Sebev D.G. 1970. Giant cavity in the bowls of Rhodopes. Rodopsky Peshchernyak, 50.
Sherman S.I., Seminsky K.Zh., Bornyakov S.A. 1991. Faulting in the lithosphere. Shear zones. Novosibirsk, Russian Acad. of Science. Siberian Branch (in Russian).
Shestopalov V.M., Boguslavsky A.S., Bublyas V.N. 2007. Assessment of the protection and vulnerability of groundwater, taking into account the zones of rapid migration. Kyiv, AltArt (in Russian).
Shestopalov V.M., Lukin A.E., Zgonnik V.A., Makarenko A.N., Larin N.V., Boguslavskiy A.S. 2018. Essays on the Earth degassing. Kyiv (in Russian).
Shnyukov E.F., Gnatenko G.I., Nesterovsky V.A., Gnatenko O.V. 1992. Mud volcanism of the Kerch-Taman region. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Shnyukov E.F., Deyak M.A., Ivanchenko V.V., Maslakov N.A., Permyakov V.V. 2015. Superimposed mineralization of mud volcanoes of the Kerch Peninsula. Geologiya i poleznyye iskopaemyye Mirovogo okeana, 4: 5-18 (in Russian).
Sibson R.H. 1977. Fault rocks and fault mechanisms. J. Geol. Soc. London, 133: 191-213.
Sibson R.H. 1981. Fluid flow accompanying faulting, field evidence and models. In: Simpson D.W., Richards P.G. (Eds.), Earthquake prediction an international review. American Geophysical Union Maurice Ewing Series, 4: 593-603.
Singh S.K., Abu-Habbiel H., Khan B., Akbar M., Etchecopar A., Montaron B. 2008. Mapping fracture corridors in naturally fractured reservoirs: an example from Middle East carbonates. First Break, 26 (5): 109-113.
Slater B.E. 2007. Outcrop analog for lower Paleozoic hydrothermal reservoirs, Mohawk Valley, New York. Master’s thesis, State University of New York at Albany.
Slater B.E., Smith L.B. 2012. Outcrop analog for Trenton–Black River hydrothermal dolomite reservoirs, Mohawk Valley, New York. AAPG Bulletin, 96 (7): 1369-1388. https://doi.org/10.1306/10041110200
Smirnov A.A., Sokolov I.V. 2011. Application of a mining system with mass collapse in the presence of karst in the ore and host rocks. Bezopasnost’ truda v promyshlennosti, 4: 36-39 (in Russian).
Smith Jr.L.B., Davies G.R. 2006. Structurally controlled hydrothermal alteration of carbonate reservoirs: Introduction. AAPG Bulletin, 90 (11): 1635-1640.
Sobisevich A.L., Sobisevich L.E., Tveritinova T.Yu. 2014. On mud volcanism in the late Alpine folded structure of the northwestern Caucasus (on the example of studying the deep structure of the Shugo mud volcano). Geologiya i poleznyye iskopaemyye Mirovogo okeana, 2: 80-93 (in Russian).
Stafford K., Land L., Klimchouk A., Gary M. 2009. The Pecos River hypogene speleogenetic province: a basin-scale karst paradigm for Eastern New Mexico and West Texas, USA. In: Stafford K.W., Land L., Veni G. (Eds.), Advances in Hypogene Karst Studies, NCKRI Symposium 1, Carlsbad, pp. 121-135.
Sutphin H.B., Wenrich K.J. 1989. Map of Locations of Collapse-Breccia Pipes in the Grand Canyon Region of Arizona. U.S. Geological Survey Open-File Report 89-0550, Denver: USGS.
Van Rensbergen P., Hillis R.R., Maltman A.J., Morley C.M. (Eds.) 2003. Subsurface sediment remobilization. Geological Society of London, Special Publication, 216.
Wennberg O.P., Azizzadeh M., Aqrawi A.A.M., Blanc E., Brockbank P., Lyslo K.B., Pickard N., Salem L.D., Svana T. 2007. The Khaviz Anticline: an outcrop analogue to giant fractured Asmari Formation reservoirs in SW Iran. Geological Society of London, Special Publications, 270: 23-42. https://doi.org/10.1144/GSL.SP.2007.270.01.02
Water exchange in hydrogeological structures of Ukraine. Water exchange in hydrogeological structures and the Chernobyl disaster. Part 1 and 2. 2001. Shestopalov V.M. (Ed.). Kyiv, Institute of Geological Sciences of NAS Ukraine, Scientific Centre of Polygon Researches of NAS Ukraine (in Russian).
Wheatley D.F., Chan M.A., Sprinkel D.A. 2016. Clastic pipe characteristics and distributions throughout the Colorado Plateau: Implications for paleoenvironment and paleoseismic controls. Sedimentary Geology, 344: 20-33. http://dx.doi.org/10.1016/j.sedgeo.2016.03.027
Wray R.A.L., Sauro F. 2017. An updated global review of solutional weathering processes and forms in quartz sandstones and quartzites. Earth-Science Reviews, 171: 520-557. http://dx.doi.org/10.1016/j.earscirev.2017.06.008
Xiang S., Liao R., Lu D., Li Y. 1993. Karst collapses in northern China. In: Karst and karst water in north China. Guangxi: Guangxi Normal University Press, pp. 163-173.
Yakutseny V.P. 1984. Intensive gas accumulation in the bowels. Leningrad, Nauka (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Борисович Климчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
