ОСОБЛИВОСТІ ЛІТОГЕНЕЗУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ НАФТОГАЗОНОСНОСТІ ПАЛЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПІВНІЧНОГО БОРТА КАРКІНІТСЬКОГО ПРОГИНУ

Анотація

Наведено результати комплексних літогенетичних досліджень палеоценових відкладів північного борту Каркінітського прогину. Охарактеризовано латеральну літолого-літмологічну та фаціальну мінливість відкладів палеоцену, що проявляється як в цілому розрізі палеоцену, так і його окремих ярусах. Загалом, у відкладах данського та зеландського ярусів у західній та східній частинах території розвинені потужні тіла вапнякових літмітів, які перекриваються глинистими утвореннями танетського віку. У центральній частині домінують мергельні літміти. Показано, що біогермні утворення, які локалізовані на Голіцино-Шмідтівській та Безіменній ділянках, заміщуються шлейфами руйнування та депресійними відкладами зовнішнього шельфу в напрямку Флангової структури та пелагічної частини басейну. Аргументована модель міграції (від початку до кінця палеоцену) зони утворення біогермів у північному напрямку, що спричинене загальним підняттям (з певними флуктуаціями) рівня океану. Це певною мірою розширює спектр локалізації перспективних ділянок поширення потенційних порід-колекторів. Визначено, що формування природних колекторів відбувалося під впливом процесів перекристалізації основної маси порід та органогенних решток, доломітизації, скременіння, каверно- та тріщиноутворення. На основі реконструкції регіональних генераційних, міграційних та акумуляційних процесів показано, що надходження вуглеводневих флюїдів, які сформували Голіцинське родовище, відбувалося через район структури Шмідта зі східної частини осередка генерації (крейдові відклади Михайлівської депресії). Створена модель літофізичної будови відкладів палеоцену по профілю свердловин Безіменна-2—Флангова-2—Голіцина-2— Голіцина-3—Шмідта-6, локалізовано чотири перспективних об’єкти (пастки склепінного, літологічно та тектонічно обмеженого типів).