ПРОФЕСОР ВАЛЕРІАН МИКОЛАЙОВИЧ ВЕБЕР — ВИДАТНИЙ ГЕОЛОГ-ЗЙОМНИК ТА ЗНАВЕЦЬ ТРИЛОБІТІВ (до 150-річчя від дня народження)

Анотація

В історію геологічної науки колишнього СРСР та світу Валеріан Миколайович Вебер (1871—1940) увійшов як видатний геолог-зйомник, відомий палеонтолог, фахівець з фауни трилобітів і стратиграфії палеозою, педагог та організатор науки, активний член наукових геологічних товариств. Він був першовідкривачем ряду родовищ залізних руд, вугілля, нафти та мідно-миш'яково-свинцевих руд, досліджував класичні розрізи та фауну палеозою Західної Європи, проводив геологічну зйомку в спекотному Туркестані. Як геолог Валеріан Миколайович об'їздив та вивчив райони Середньої Азії, Уралу, Криму, Кавказу, Паміру, Нової Землі, Шпіцбергену, Тиманського кряжа та Далекого Сходу. Особливого значення для нього мали унікальні розрізи палеозою Донецької складчастої споруди. Вчений є автором монографій «Польова геологія», «Корисні копалини Туркестану» та геології півострова Челекен, відомий також як сейсмолог — ним вивчені Андижанський, Ахалкалацький та Шемахінський землетруси. Проте світову славу вченому принесли палеонтологічні дослідження трилобітів. Усього за трилобітами пермі, девону, ордовику та силуру В.М. Вебером написано шість оригінальних монографій та понад десять статей. Першою великою монографією В.М. Вебера була «Трилобіти Туркестану», наступна — «Трилобіти Донбасу», а потім — серія зведених монографій з кам'яновугільних трилобітів колишнього СРСР. Монографія В.М. Вебера «Трилобіти Донбасу» містить матеріал з трилобітів, зібраних вченим із безперервних, «еталонних» розрізів морських кам'яновугільних відкладів Донецького басейну. Палеонтологічні роботи В.М. Вебера охоплюють ве ли кий діапазон геологічного часу — від ордовику до пермі включно. Вони важливі для стратиграфії осадових товщ кам'яновугільного Донбасу, Середньої Азії, Уралу, Кавказу, Криму та інших геологічних регіонів колишнього СРСР.