ТОНШТЕЙНИ ТА ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПЕТРОГРАФІЧНОГО СКЛАДУ ВУГІЛЛЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.3.257499Ключові слова:
торфонакопичення, вугілля, тонштейни, мікрокомпоненти, петрографічні типи вугілляАнотація
У роботі констатується, що тонштейни виявлені у пластах вугілля всіх відділів кам'яновугільних відкладів Донбасу. Вони являють собою малопотужні глинисті прошарки каолінітового складу і, на думку більшості дослідників, мають вулканогенне походження. Об'єктом цього дослідження є тонштейни нижньокам'яновугільних відкладів Західного Донбасу. Аналіз хімічного складу тонштейнів свідчить про їхній переважно каолінітовий склад. Алюмокремнієвий модуль Al2O3/SiO2 для тонштейнів із низки шахт Західного Донбасу є близьким до каолінітової норми (0,85). Титановий модуль TiO2/Al2O3 свідчить, що тонштейни пласта с11 утворилися з вулканічного попелу середнього складу (титановий модуль 0,02—0,08). Тонштейни решти досліджених пластів, що залягають нижче (від с1 до с8н), сформувалися з кислої вулканогенної пірокластики (титановий модуль менше 0,02). Для встановлення ролі тонштейнів у формуванні петрографічного складу прилеглого до них вугілля розглядається вугільний пласт с11. Порівняння середньозважених вмістів вітриніту (в %) для пачок вугілля, розташованих під і над тонштейнами, показало відсутність будь-якої закономірності у розподілі мікро компонентів у вугіллі. Реконструкція умов торфонакопичення вугілля за їх мікрокомпонентним складом підтвердила, що роль тонштейнів у формуванні петрографічного складу вугілля тих чи інших родовищ повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обстановок накопичення палеоторф’яників.
Посилання
Admakin., L.A. (2002). Accumulation and Post-Sedimentary Diagenesis of Tonsteins. Lithology and Mineral Resources, 37 (1), 60-67. https://doi.org/10.1023/A:1013687506268.
Andrushchuk, V.L., Dubinsky, A.Ya., Hain, V.E. (Eds.). (1968) Geology of the USSR. Geological description. V. 9. Part 1. North Caucasus. Moscow: Nedra. (in Russian).
Burger, K. (1979) Vorkommen und Stratigraphische Verteilung der Kaolin–Kohlentosteine in den Kohlenrevieren der Erde, VIII Int. Cong. on Carboniferous Stratigraphy and Geology. (pp. 21–31). Moscow: Nauka.
Burger, K. (1980). Kaolin-Kohlentonsteine im flözführenden Oberkarbon des Niederrheinisch-Westfälischen Steinkohlenreviers. Geologische Rundschau, 69 (2), 488–531. https://doi.org/10.1007/BF02104551.
Burger, K., Rabitz, A. (2007). Petrographie des Kaolin-Kohlentonsteins l13 bei Lutugino (Ukraine, Mittleres Moskovium) und seines 40Ar/39Ar-datierten Sanidins mit Ausblick auf Erweiterung der Altersbestimmungen im Donez-Becken. Zeitschrift der Deutschen Gesellschaft für Geowissenschaften, 158 (2), 213-224. https://doi.org/10.1127/1860-1804/2007/0158-0213.
Bushak, S.M. (2005). Application of tonsteins to coal seams correlation in Western Donbas. Tectonics and stratigraphy, 34, 87–92. (in Ukrainian).
Chernovyants, M.G. (1992). The tonshteins and its use for coal formation study. Moscow: Nedra. (in Russian).
Crowley, S.S., Simon, F.O., Stanton R.W. (1988). Selected chemical composition of the C coal bed, Emery coal field, Utah. U.S. Geol. Survey open-file rep. 88-526. https://doi.org/10.3133/ofr88526.
Crowley, S.S., Stanton, R.W, Ryer, T.A. (1989). The effects of volcanic ash on the maceral and chemical composition of the С coal bed, Emery Coal Field, Utah. Org. Geochem. 14 (3), 315-331. https://doi.org/10.1016/0146-6380(89)90059-4.
Dai, S., Ward, C.R., Graham, I.T., French, D., Hower, J.C., Zhao, L., Wang, X. (2017). Altered volcanic ashes in coal and coal bearing sequences: a review of their nature and significance. Earth Science Reviews, 175, 44–74. https://doi.org/10.1016/j.earscirev.2017.10.005.
Diessel, C.F.K. (1986). The correlation between coal facies and depositional environments. Advances in the study of the Sydney Basin, Proceedings of 20th Symposium of University of Newcastle. (pp. 19-22). Univ. Newcastle.
Diessel, C.F.K. (1992). Coal-Bearing Depositional Systems. Berlin: Springer-Verlag.
Goyzhevsky, A.A., Naumenko, V.V., Skarzhinsky, V.I. (1977). Tectonic-magmatic activation of the regions of Ukraine. Kiev: Naukova Dumka. (in Russian).
International Standard Classification coals, ISO 11760:2005 (2005).
Ivanova, A.V., Zaitseva, L.B. (2021). Donbas volcanogenic tonsteins and their role in the formation of the petrographic composition of coals, Proc. of the All-Ukrainian Conf. “From Mineralogy and Geognostics to Geochemistry, Petrology, Geology and Geophysics: Fundamental and Applied Trends of the 21st Century” (MinGeoIntegration XXI). Kyiv: Institute of Geology, Taras Shevchenko Nat. Univ.
Ivanova, A.V., Zaitseva, L.B., Spirina, O.I. (2018). Geotectonic regime of formation of the coal-bearing deposits in the Western Donets Basin (Ukraine). Geological journal, 1, 66–79. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2018.1.126569.
Kuznetsov, I.G. (1951). Tectonics, volcanism and stages of formation of the structure of the Central Caucasus: Proceedings of the IGS, No. 52, Geol. Series, Issue 131. Moscow: Academy of Sciences of the USSR. (in Russian).
Leskevich, I.E., Savchuk, S.V. (1961). Kaolinite in Lower Carboniferous coals of the Western Donbass. Reports of the USSR Academy of Sciences, 137 (5), 1206–1208. (in Russian).
Quick, J.C., Tabet, D.E., Hucka, B.P., Wakefield, S.I. (2004). The Available Coal Resources for Eight 7.5-Minute Quadrangles in the Southern Emery Coalfield, Emery and Sevier Counties, Utah. Utah Geological Survey Special Study 112.
Shulga, V.F. (1981). Lower Carboniferous coal bearing formation of Donets Basin. Moscow: Nauka. (in Russian).
Stracher, G.B., Tabet, D.E., Anderson, P.B., Pone, J.D.N. (2005). Utah’s state rock and the Emery coalfield: Geology, mining history, and natural burning coal beds. In Geological Society of America Field Guide, 6 (pp. 199–210). https://doi.org/10.1130/2005.fld006(09).
Timofeev, P.P., Admakin, L.A. (2002). Overview of Studies and the Modern Knowledge of Tonsteins (on the Occasion of the 150th Anniversary since the Beginning of Their Investigation). Lithology and Mineral Resources, 37 (3), 228–238. https://doi.org/10.1023/A:1015482113658.
Triplehorn, D.M., Bohor, B.F. (1981). Altered volcanic ash partings in the C coal bed, Ferron Sandstone Member of the Mancos Shale, Emery Country, Utah. U.S. Geol. Survey open-file rep. 81-775. https://doi.org/10.3133/ofr81775.
Uziuk, V.I. (2016). Correlation features of coal seams of Carboniferous system of the Donets and Lviv-Volyn basins. Geology and geochemistry of combustible minerals, 1-2 (168-169), 38–61. (in Ukrainian).
Uzyuk, V.I., Prokhorov, I.G. (1970). Possibility of using kaolin interlayers for stratigraphy and correlation of some coal layers in Krasnoarmeysky district of Donbas. Geology and geochemistry of combustible minerals, 22, 97–102. (in Ukrainian).
Yudovich, Ya. E., Ketris, M. P. (2015). Inorganic substance of coals. Moscow-Berlin: Direct-Меdiа. (in Russian).
Zaritsky, P.V. (1977). Intercoal kaolinite interlayers (tonsteins) of the Lower Carboniferous of the western and southwestern Donbass. Reports of the Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Serie B, 10, 881-884. (in Russian).
Zaritskiy, P.V. (2012). Intercoal interlayers (tonsteins, kaolin-kohlentonstein) are products of volcanic ash transformation in the process of coalification (on the example of Donbass), Diagnosis of volcanic products in sedimentary strata. (pp. 121–124). Syktyvkar: IG Komi Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Аріадна Вікторівна Іванова, Людмила Зайцева
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
