КІЛЬКІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ПІДЗЕМНИХ ВОД МІЖГІРСЬКОГО БАСЕЙНУ КОРЧА В АЛБАНІЇ ТА ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ СТАЛОГО УПРАВЛІННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2022.4.261519Ключові слова:
підземні води, якість підземних вод, управління підземними водами, міжгірська улоговина Корча, АлбаніяАнотація
Міжгірський басейн Корча є найбільшим у своєму роді в Албанії і з гідрогеологічної точки зору являє собою напівзамкнутий міжгірський басейн, утворений у пліоцен-голоценових зернистих неконсолідованих відкладах, максимальна потужність яких становить близько 300 м. Водоносний горизонт складається з гравійно-піщаних шарів з міжзерновою порожнинністю, що містять артезіанські підземні води, а бурові свердловини самовиливають на більшій частині поверхні басейну. Основне живлення міжзернистого водоносного горизонту відбувається в основному від річок і потоків, що витікають з гірських ущелин навколо рівнини Корча. Природний дренаж підземних вод басейну Корча здійснюється через вертикальний витік у районі колишнього болота Малік. Гідрохімія водоносних горизонтів показує наявність чотирьох основних гідрохімічних фацій, які пов’язані головним чином з гідрохімією джерел поповнення, процесами розчинення та іонним обміном. У центральній частині басейну розташовані водопостачальні свердловини міст Корча і Малік. Природні поновлювані ресурси підземних вод басейну відносно обмежені, але об’ємні ресурси (або статичні водні ресурси) рясні (близько 1,1 × 10–9 м3). Перспектива їх експлуатації є дуже важливою, але з дотриманням концепції «продуктивності басейну», яка визначається як максимальна швидкість вилучення, яку може підтримувати гідрогеологічна система басейну підземних вод, не викликаючи неприйнятних змін для будь-якого іншого екологічного компонента басейну. Для вирішення проблем, пов’язаних з інтенсифікацією відбору підземних вод, необхідно організувати систематичні спостереження за гідравлічною реакцією басейну та можливим погіршенням якості підземних вод та іншими негативними впливами на навколишнє середовище. Метою даного дослідження є вперше проаналізувати гідрогеологічні дані продуктивного басейну та оцінити: (1) геометрію та гідравлічні параметри водоносних горизонтів; (2) гідродинамічні умови підземних вод; (3) їх хімічний склад і (4) природні ресурси підземних вод і можливість інтенсифікації відбору підземних вод у тісному зв’язку з впливом на навколишнє середовище.
Посилання
Aliaj Sh. 2012. Neotectonics of Albania (in Albanian). Tirana, KLEAN.
Appello C.A.J., Postma D. 1994. Geochemistry, groundwater and pollution. A.A. Balkema, Rotterdam.
Back W., Zötl J. 1975. Application of geochemical principles, isotope methodology, and artificial tracers to karst hydrology. Iin: Burger A., Dubertret L. (Eds.) Hydrogeology of Karst Terrains. IAH Paris.
Bierschenk H. 1964. Determining well efficiency by multiple step-drawdown tests. Publication 64, International Association of Scientific Hydrology, p. 493–504.
Bredehoeft J.D. 1997. Safe yield and the water budget myth. Groundwater Water, 35(6): 929.
Cartwright I., Weaver T.R. 2005. Hydrogeochemistry of the Goulburn Valley region of Murray Basin, Australia: implication for flow paths and resource vulnerability. Hydrogeology Journal, 13: 752–770.
Clark L. 1988. The field guide to water wells and boreholes. Open University Press, ISBN 0-335-15203-1
Davis S.N., De Wiest R.J.M. 1970. Hydrogeology, John Wiley & Sons, Inc. New York.
Dochartaigh B.É.Ó., MacDonald A.M., Fitzsimons V., Ward R. 2015. Scotland’s aquifers and groundwater bodies, British Geological Survey.
Driscoll F. 1986. Groundwater and wells, (2nd), Johnson Filtration System Inc, St Paul, Minnesota.
Eftimi R. 2002. Design and results of Korça water supply wells. Design of new drilled wells, ITA consult – Tirana.
Eftimi R. 2006. Hydraulic characteristics of the big capacity water supply wells of Korça City. In: Proceedings of XVIIIth Carpathian-Balkan Geological Association. (Eds.). Sudar M., Ercegovac M., Grubić A. Belgrade, p.118–122 (in Albanian).
Eftimi R. 2010. Hydrogeological characteristics of Albania, AQUAmundi – Am0112:079-092.
Eftimi R., Bisha., Tafilaj I., Sheganaku Xh. 1985. Hydrogeological Map of Albania, printed in H. Shijaku, Enterprise, Tirana.
Eftimi R., Stevanović Z., Stoev V. 2021. Hydrogeology of Mali Thatë-Galićica karst massif related the catastrophic decrease of the level of lake Prespa. Environmental Earth Sciences, 80: 708. https://doi.org/10.1007/s12665-021-10006-z
Eftimi R., Zot o J. 1997. Isotope study of the connection of Ohrid and Prespa Lakes. In: International Symposium “Towards Integrated Conservation and Sustainable Development of Transboundary Macro and Micro Prespa Lakes”, Korcha, 24–26 October 1997, p. 32–37.
Ferris J.G., Knowles D.B., Brown R.H., Stallman R.W. 1962. Theory of aquifer tests, Ground-water Hydraulics, Washington.
Fetter C.W. 1994. Applied hydrogeology. Englewood Cliffs: Prentice Hall.
Freeze R.A. & Cherry J.A. 1979. Groundwater. Englewood Cliffs: Prentice Hall.
Fritz P. & Clark I.D. 1977. Environmental isotopes in hydrogeology, 2nd end. CRC Press, New York, p. 35–61.
Gat J.R., Gonfiantini R. 1981. Stable isotope hydrology, Deuterium and Oxygen-18 in the water cycle (Eds). Vienna, In: Report Series IAEA, Vienna 210.
Hem D.J. 1992. Study and interpretation of the chemical characteristics of natural water, third ed. US Geological Survey Supply Paper 2254, United States Government Printing Office, Washington.
Jaho S., Mici A., Boriç M., Mukeli R., Naçi R. 1975. Climate of Albania (in Albanian), Institute of Hydrometeorology – Tirana.
Kruseman P., de Ridder A. 1970. Analyses and evaluation of pumping test data. (2nd edn), ILRI Publication 47, International Institute for Land Reclamation and Development, Wageningen, Netherlands.
Kudelin B.I. 1960. The principles of regional estimation of natural groundwater resources. Moscow: Publ. Moscow Universary (in Russian).
Lako A. 1965. Hydrogeological report about the groundwater resources in Turan area, Korça, Albanian Geological Service, Tirana.
Maksimov V.M. 1967. Spravocnoe rukovodstvo gidrogeologa. Moscow: Nedra (in Russian).
Meço S., Aliaj Sh. 2000. Geology of Albania. Gebrüder Borntraeger, Berlin, ISBN: 3-443-110.
Nonner J.C. 2003. Introduction to hydrogeology. Balkema. ISBN 9026518692
Pano N., Shehu B., Saraci R., Kazazi R., Jegeni T., Skendaj Z., Selenica A., Puka V., Hoxha Z., Dulli S., Seferi I., Hysi B., Kolaneci M., Mece B., Tafaj V., Dedja G. 1984. Hydrology of Albania. Institute of Hydrometeorology – Tirana (in Albanian),
Qirjazi P. 2019. Fysical Geography of Albania. Mediaprint. ISBN 978-9928-08-415-6 (in Albanian).
Rusajev N.I. 1960. Otcjot o gidrogeologicheskih isledovanija provedonih v 1959–1960 goda dlja gorod Korça. Archive of Albanian Geological Service, Tirana (in Russian).
Sakiyan J., Yazicigil H. 2004. Sustainable development and management of an aquifer system in western Turkey, Hydrogeology Journal, 12: 66–80.
Sara F. 1984. Hydrogeological investigation for the water supply of Central Power Station of Maliq from the water wells Nr. 255, 259, 260, 261 and 294. Albanian Geological Service, Tirana (in Albanian).
Sara F. 1985. Hydrogeological investigations in Korça area. Water wells Nr 248 – Uzina P. Papi; Nr 279 Turan, Nr 277 and 278 – Trikotazh; Nr 286 – Fusha Aviacionit. Albanian Geological Service (in Albanian).
Sara F. 1986. Hydrogeological investigations in Korça area. Water wells Nr 274 Pendavinj, Nr 279 and 286 Turan, Nr. 293 and 294, Vreshtas-Zvirinë; water wells Nr. 266, 280, 287, 288, 289 in Vreshtas – Podgorie. Albanian Geological Service, Tirana (in Albanian).
Sara F. 1990. Hydrogeological investigations in Korca area. Water wells 201 – Thertore; 281 – Pishina; 282 – UMB Nr. 1986; Nr 283 – Nd. Gjeologjike; Nr 295 – Nd. Ndertimit; 289 and 297 – fab. Lekureve; AK-9 1988; Nr 241 Sugar Factory Maliq. Albanian Geological Service, Tirana (in Albanian).
Skënde P., Eftimi R. 1996 Some indicative results of the use of tritium measurements on the groundwater of Korça basi. In: Water – First National Conference, Tirana 1–2 October 1996, p. 288–290 (in Albanian).
Sophocleus M. 1977. Managing water resources systems: Why safe yield is not sustainable. Ground Water 35(4): 561.
Sophocleus M. 2000. From safe yield to sustainable development of water resources: the Kansas experience. Journal of Hydrogeology, 235: p. 27–43.
Sophocleus M. 2002 Interaction between groundwater and surface water: the state of the science. Hydrogeological Journal, 10: 52-64. DOI 10.1007/s10040-0170-8
Stuyfzand P.J. 1999. Patterns in groundwater chemistry resulting from groundwater flow. Hydrogeology Journal, 7: p. 15–27.
Todd D.K. 1959. Ground Water Hydrology, John Wiley & Sons, New York.
Tyli N. 1971. The formation of the groundwater of Korça plain and their importance for exploitation. Përmbledhje Studimesh, 3: 27–39 (in Albanian).
Tyli N. 1975. Hydrogeological investigations about the possibility to pump 30 l/s of water for the water supply of Maliq. Albanian Geological Service, Tirana (in Albanian).
Walton W.C. 1970. Groundwater resource evaluation. McGraw-Hill Kogakusha, Ltd. ISBN 978-0070680517
Xhomo A., Kodra A., Xhafa Z., Shallo M. 2002. Geology of Albania, Tirana. Albanian Geological Service (in Albanian).
Xing L., Guo H., Yanhong Zh. 2013. Groundwater hydrochemical characteristics and processes along the flow paths in the North China Plain, Journal of Asian Earth Science, 70–71: 250–264.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Romeo Eftimi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
