РОЗСИПНІ РОДОВИЩА АЛМАЗІВ ТА УМОВИ ЇХ ФОРМУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.1.273683Ключові слова:
розсипи алмазів, типи родовищ, умови формування, Африка, БразиліяАнотація
Узагальнено інформацію опублікованих джерел по розсипних родовищах алмазів, з якою були ув’язані власні матеріали по темі, отримані в результаті польових та лабораторно-аналітичних робіт, які проведені в різних країнах Африки та Південної Америки. Розглянуті і з певною детальністю охарактеризовані основні типи розсипних родовищ алмазів – флювіальні, флювіогляціальні, еолові та техногенні. Основна увага приділена флювіальним континентальним розсипам, які є найбільш різноманітними, добре вивченими та мають найбільше промислове значення. Серед них розглядаються за способом живлення первинні, вторинні та змішані, а за дальністю переміщення алмазоносного матеріалу – ближнього, помірного та далекого переносу. Розсипи ближнього зносу – делювіально-пролювіальні та руслові коротких водотоків дуже інформативні для пошуків корінних джерел. В роботі розвинені та уточнені уявлення про умови формування розсипів алмазів в різних ландшафтно-геологічних умовах. Детально охарактеризовані алювіально-пролювіально-озерний та пролювіально-озерний типи розсипів, які вивчені в Якутії та Бразилії. Континентальні алювіальні розсипи далекого зносу та перевідкладення, а також морські дають найбільше високоякісні дорогі алмази. Нерідко такі розсипи формуються внаслідок розмиву древніх протерозойських розсипів, які відносяться до категорії викопних. В статті узагальнено генетичні та морфологічні типи розсипів алмазів у вигляді принципової схеми розподілу осадових колекторів кімберлітових мінералів, виділені ландшафтно-динамічні зони седиментації. Розроблена схема класифікаційних типів осадових колекторів, які вміщують розсипи алмазів. Виділені континентальна, перехідна та морська обстановки, серед яких розрізняють такі середовища седиментації: пенеплен, алювіально-озерна акумулятивна рівнина, алювіально-дельтова рівнина та шельфові зони морських басейнів. Показано, що на формування долинних розсипів, їхню внутрішню будову, потужність, гранулометричний склад та алмазоносність алювію впливають динамічні фази формування річних долин. Наведена візуалізація взаємного співвідношення різних морфогенетичних типів розсипних родовищ алмазів.
Посилання
Heiko Yu.V., Hurskyi D.S., Lykov L.Y., Metalidi V.S., Pavliuk V.N., Prykhodko V.L., Tsymbal S.N., Shymkiv L.M. 2006. Prospects for the primary diamond content of Ukraine. Kyiv; Lvov: Tsentr Evropy (in Russian).
Metalidi V.S., Pavliuk V.M., Prykhodko V.L. 1999. Diamond bearing of the southwestern part of the Ukrainian shield and its slopes. Mineralni resursy Ukrainy, 3: 9–12 (in Ukrainian).
Metelkyna M.P., Prokopchuk B.Y., Sukhodolskaia O.V., Frantsesson E.V. 1976. Precambrian diamond formations of the Mir. Moscow: Nedra (in Russian).
Mynoryn V.E., Podchasov V.M., Bohatykh Y.Ia., Holubev Yu.K., Hrakhanov S.A., Kryvonos V.F., Podvysotskyi V.T., Kharkyv A.D., Erynchek Yu.M. 2004. Geology, forecasting, methods of prospecting, exploration and geologicalindustrial evaluation of placer deposits of diamonds. Yakutsk (in Russian).
Ostafiichuk N.M., Pidvysotskyi V.T., Chashka O.I., Kovalevych L.A. 2012. Peculiarities of searching for diamond deposits in the geological conditions of the territory of Ukraine. Naukovi pratsi Donetskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Hirnycho-heolohichna, 2 (17): 9–15 (in Ukrainian).
Petrovskyi V.A., Sylaev V.Y., Sukharev A.E., Holubeva Y.Y., Rakyn V.Y., Liutoev V.P., Vasylev E.A. 2016. Diamondforming rocks and diamonds of Eastern Brazil. Vestnyk Permskoho universiteta. Seria: Heolohia, 1 (30): 33–59 (in Russian).
Podvysotskyi V.T., Ostafyichuk N.N. 2019. Ancient diamond-bearing conglomerates of the Diamantina region, Minas Gerais state, Brazil. Materialy IX Mezhdunarodnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy “Nauchno-metodycheskye osnovy prohnoza, poyskov y otsenky mestorozhdenyi almazov, blahorodnykh i tsvetnykh metallov”, 17–19 aprelia 2019 hoda. Moscow, FHBU “TsNYHRY”, pp. 37–38 (in Russian).
Podvysotskyi V.T., Yvanukh V.M., Leliukh M.Y. 2018. Cretaceous diamond-bearing conglomerates of the Juina kimberlite province (Mato Grosso state, Brazil). Materialy V Mezhdunarodnoi nauchno-praktycheskoi konferentsyy “Effektivnost heolohorazvedochnykh rabot na almazy”. Myrnyi, pp. 140–143 (in Russian).
Podvysotskyi V.T., Leliukh M.Y., Ostafyichuk N.N. 2019. Features of native and placer sources of diamonds in Brazil: the oldest and the youngest. Materialy naukovoi konferentsii “Zdobutky i perspektyvy rozvytku heolohichnoi nauky v Ukraini”, 14-16 travnia 2019 roku. Kyiv, pp. 78–80 (in Ukrainian).
Podvysotskyi V.T., Belov E.N. 1995. Composition and conditions of formation of ancient sedimentary reservoirs and diamond placers. Yakutsk (in Russian).
Podchasov V.M., Evseev M.N., Bohatykh Y.Ia., Mynoryn V.E., Cherenkov V.H. 2005. Places of diamonds of the Mir. Moscow: OOO “Heoinformmark” (in Russian).
Prokopchuk B.Y. 1979. Diamond placers and methods of their forecasting and prospecting. Moscow: Nedra (in Russian).
Rozhkov Y.S., Mykhalev H.P., Zaretskyi L.M. 1963. Diamond placers of the Malobotuobinsky district of Western Yakutia. Moscow: Nauka (in Russian).
Trofymov V.S. 1980. Geology of natural diamond deposits. Moscow: Nedra (in Russian).
Ustynov V.N. 2015. Terrigenous diamond collectors of the Siberian, East European and African platforms. St.-Peterburh: Nauka (in Russian).
Kharkyv A.D. 1978. Mineralogical basis of search for diamond deposits. Moscow: Nedra (in Russian).
Tsymbal S.N., Polkanov Yu.A. 1975. Mineralogy of titanium-zirconium deposits of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka (in Russian).
Kaminsky F.V., Khachatryan G.V., Paulo Andreazza, Debora Araujo, Williams Griffin. 2010. Kimberlitic sources of superdeep diamonds from in the Juina area Mato Grosso State, Brazil. Lithos, 114: 833–842.
Martins-Neto M.A. 2000. Tectonics and sedimentation in a paleo/mesoproterozoic rift-sag basin. Precambrian Research, 103: 147–173.
Martins-Neto M.A., Hercos C.M. 2002. Sedimentation and tectonic seting of Early Neoproterozoic glacial deposits in southeastern Brazil. Precambrian Sedimentary Environments: A Modern Approach to Ancient Depositional System, 33: 383–403.
Chaves M.L., Dussin T.M., Sano Y. 2000. The Source of the Espinhago Diamonds: Evidences from SHRIMP U-Pb zircon ages of Sopa Conglomerate and Pb-Pb zircon evaration ages of metavolcanic rocks. Revista Brasileira de Geociencias, 30 (2): 265–269.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Віктор Підвисоцький, Неля Остафійчук, Сергій Іванович Башинський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).