ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЗМІН ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ВОД БЕЗНАПIРНИХ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ У ЧЕТВЕРТИННИХ ВІДКЛАДАХ БАСЕЙНУ ДНІПРА
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.2.273768Ключові слова:
підземні води, безнапірні водоносні горизонти, умови формування, якісний стан, мінералізація, басейн ДніпраАнотація
Проаналізовано та узагальнено дані про хімічний склад вод безнапірних водоносних горизонтів у басейні Дніпра. Це проведено не лише у зв’язку з необхідністю впровадження вимог методичних документів Водної Рамкової директиви ЄС у процесі моніторингу підземних вод, а передовсім через те, що ґрунтові води широко використовуються для водопостачання населення у сільських населених пунктах. Ґрунтові води відзначаються складним і неоднорідним хімічним складом, обумовленим комплексом природних і антропогенних чинників. На території басейну Дніпра яскраво виявляється природна гідрохімічна зональність. Низка хімічних елементів і сполук у воді містяться у концентраціях, що перевищують нормативи для питних вод, установлені ДСанПіН 2.2.4-171-10, у природному стані. Крім того, безнапірні водоносні горизонти зазнають суттєвого антропогенного впливу, оскільки є незахищеними від забруднення. Виконане порівняння даних щодо мінералізації та аніонного складу грунтових вод, отриманих під час гідрогеологознімальних робіт у період 1965–1975 і 2009–2013 рр. по трьох аркушах гідрогеологічної карти масштабу 1:200 000 у різних суббасейнах Дніпра, засвідчило повсюдні великі зміни хімічного складу грунтових вод. Крім значного антропогенного навантаження, ґрунтові води зазнають суттєвого впливу кліматичних чинників. За 40-річний період мінералізація на півночі басейну Дніпра зросла на 50 %, у центральній і південній частинах – удвічі, за рахунок збiльшення вмісту сульфатів і хлоридів. У межах проаналізованих територій у суббасейнах Середнього і Нижнього Дніпра відзначається практично повсюдне нітратне забруднення грунтових вод. На значній території ґрунтові води через понаднормовий вміст хімічних елементів і сполук природного та антропогенного походження є непридатними для питного водопостачання населення. Тому одним з першочергових завдань повоєнної відбудови України повинне стати переведення сільського населення на водопостачання із захищених напірних водоносних горизонтів і поліпшення санітарних умов у сільських населених пунктах.
Посилання
CIS WFD (2000/60/EC) Guidance document No. 15. Guidance on Groundwater Monitoring. 2007. https://circabc.europa.eu/sd/a/e409710d-f1c1-4672-9480-e2b9e93f30ad/Groundwater%20Monitoring%20Guidance%20Nov-2006_FINAL-2.pdf
Goshovsky S., Sanina I., Lyuta N. 2019. Identification and delimitation of groundwater bodies in the Dnipro River basin, Ukraine. Finalreport. Kyiv. https://www.euwipluseast.eu/images/2019/04/GWB-Delineation-DNIPRO_UA_final.pdf (in Ukrainian).
Lyuta N.G., Sanina I.V. 2022. Water quality problems of unconfined aquifers in the Dnipro basin. Abstract of 16th International Scientific Conference Monitoring of Geological Processes and Ecological Condition of Environment. Kyiv, Ukraine. https://eage.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Mon-22-175.pdf (in Ukrainian).
Lyutyi G.G., Lyuta N.G., Sanina I.V. 2021. Assessment of changes in groundwater quality of aquifers of the Dniprovsko- Donetskyi artesian basin. Mineralni Resursy Ukrainy, 3: 20–23. https://doi.org/10.31996/mru.2021.3.20-23 (in Ukrainian).
Nitrate and Methemoglobinemia. Minnesota Department of Health. [Electronic resource]. [Website]. 2018. Access mode: (https://www.health.state.mn.us/communities/environment/water/docs/contaminants/nitratmethemog.pdf) (access date 19 January 2023). Name from the screen.
Migulya V.M., Tkachuk V.G., Pugach S.A. 1981. Methodical Recommendations for Preparation of Regional Maps of Natural Groundwater Protection in the UkrSSR in Scale 1:200,000. Dnepropetrovsk: IMR of the USSR, pp. 23–25 (in Russian).
Osadchyi V.I., Nabyvanets B.Y., Osadcha N.M., Nabyvanets Y.B. 2008. Hydrochemical reference book. Kyiv: Nika Center (in Ukrainian).
Sanina I.V., Lyuta N.G., Prykhodko S.M. 2005. Estimation of protective properties of rocks in the aeration zone using GIS. Zbirnyknaukovykh prats UkrDGRI, 3: 115–120 (in Ukrainian).
Shestopalov V., Lyalko V., Gudzenko V., Drobnohod M., Ognyanyk M., Rudenko Yu., Sytnykov A., Skalsky O., Suhorebryi A., Yakovlev Ye. 2005. Groundwater as strategic resource. Visnyk NAN Ukrainy, 5: 32–39 (in Ukrainian).
State of groundwater. Yearbook. 2021. Kyiv: State Service of Geology and Subsoil of Ukraine, State Information Geological Fund of Ukraine (in Ukrainian).
Vyshnevskyi V.I., Kosovets O.O. 2003. Hydrological characteristics of the rivers of Ukraine. Kyiv: Nika-Center (in Ukrainian).
Wilson L., New S., Daron J., Golding N. 2021. Climate Change Impacts for Ukraine. Met Office.Access mode: https://mepr.gov.ua/files/docs/Zmina_klimaty/2021/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%82.pdf (access date 19 January 2023). Name from the screen.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Наталія Люта, Ірина Владленівна
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
