НОВІ ДАНІ З СИСТЕМАТИЧНОГО ВИВЧЕННЯ СУЧАСНИХ ОСТРАКОД РОДУ AMBOSTRACON HAZEL 1962 (HEMICYTHERIDAE, PODOCOPIDA) ПІВДЕННОЇ АФРИКИ

Н.І. Дикань; T. Daniel

doi:10.30836/igs.1025-6814.2023.4.279470

Автор(и)

Н.І. Дикань Інститут геологічних наук НАН України, Україна http://orcid.org/0000-0001-6631-7041
T. Daniel Інститут Наук про Землю, Єнський університет, Німеччина

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.4.279470

Ключові слова:

Crustacea, Ostracoda, Taxonomy, Південна Африка

Анотація

Стаття присвячена ревізії таксономічного складу (підродів, видів) роду Ambostracon Hazel 1962 (Hartmann, 1962) і монографічному опису викопних (голоценових) і сучасних морських остракод роду Ambostracon Hazel 1962 Південної і Південно-Східної Африки. Фактичний матеріал відібрано з геологічних станцій на шельфі, континентальному схилі та глибоководній западині (гл. 32–3059 м) у трьох районах (від південного узбережжя затоки Моссел до східного узбережжя на південь від Дурбану; зовнішня частина затоки Мапуту; східне узбережжя Південної Африки) і донних відкладів з лагун, естуаріїв і прибережних озер східного узбережжя Південно-Східної Африки (Wilderness, гл. 0,2–1000 м) (R/V METEOR M123-2016). Обговорюється валідність виділення підроду Ambostracon (Patagonacythere) (Hartmann, 1962). Описано два види (Ambostracon keeleri, A. flabellicostata) та один новий вид (Ambostracon frenzeli sp. nov.). Систематична частина включає синоніміку (складена за результатами ревізії виду), голотип (паратипи, типова серія), матеріал, діагноз, опис, розміри (лінійні, відносні), статевий диморфізм, індивідуальну та географічну мінливість, порівняння, зауваження, місцезнаходження, стратиграфічне положення, географічне поширення, екологію (для сучасних видів), палеоекологію (для викопних видів), зоогеографію. SEM-зображення зовнішньої та внутрішньої будови черепашки (макро- та мезоскульптури, центрального м’язевого поля, замка, поверхневих порових каналів).

Посилання

Bate R., Horne D., Neale J., Siveter D. (Eds.). 1986. Stereo-Atlas of Ostracod Shells, British Micropalaeontology Society, London, 13, part 2: 1–148.

Boomer I.D. 1985. A reconnaissance survey of Recent and Holocene Ostracoda from the continental shelf of South West Africa. Unpublished M.Sc. thesis, University College London.

Brady G.S. 1881. Report on the Ostracoda dredged by H.M.S. Challenger during the Years 1873–1876. Report on the Scientific Results of the Voyage of H.M.S. Challenger during the years 1873–76. Zoology. 1 (part 3): 1–184.

Conway-Physick J. 1995. The Holocene ostracods of the Agulhas Bank, South Africa: their classification, distribution and ecology. Unpublished M. Sc. thesis, University of Cape Town: 1–69.

Dingle R.V. 1992. Quaternary ostracods from the continental margin off south-western Africa. Part I. Dominant taxa. Annals of the South African Museum, 102 (1): 1–89.

Dingle R.V. 1993. Quaternary ostracods from the continental margin off south-western Africa. Part II. Minor taxa. Annals of the South African Museum, 103 (1): 1–165.

Dingle R.V. 1994. Quaternary ostracods from the continental margin of south-western Africa. Part III. Annals of the South African Museum, 103 (7): 383–441.

Dingle R.V. 1995. Continental shelf upwelling and benthic Ostracoda in the Benguela System (Southeastern Atlantic Ocean). Marine Geology, 122: 207–225.

Dingle R.V., Giraudeau J. 1993. Benthic Ostracoda in the Benguela System (SE Atlantic): A multivariate analysis. Marine Micropaleontology, 22: 71–92.

Dykan N. 2006. Systematization of Quaternary Ostracoda of Ukraine (a reference-book). – Kyiv: IGS of NAS of Ukraine: 1–430 (in Ukrainian with English abstract).

Dykan N. 2016. Neogene–Quaternary ostracodes of the northern part of the Black Sea. Kyiv: Chetverta Hvylia, 272 p. (in Russian with English abstract).

Dykan N. 2020. Quaternary and Recent ostracodes of the Tyrrhenian and the Red Seas. Kyiv: Chetverta Hvylya: 1–148 (in Ukrainian with English abstract).

Dykan N. 2021. Some theoretical aspects of the systematic study of fossil ostracods (Arthropoda, Crustacea, Ostracoda) in the context of species problems in palaeontology. Novitates Theriologicae, 12: 127–139 (in Ukrainian with English abstract).

Dykan N. 2022. The principle of determining taxonomic features in the fossil Ostracoda. Abstract book. ISO 19. Lyon, France: 13.

Frewin J. 1987. Palaeogene ostracods from the South African continental shelf. Unpublished M. Sc. thesis, University of Cape Town: 1–121.

Hartmann-Schröder G., Hartmann G. 1962. On the knowledge of the eulitoral of the Chilean Pacific coast and the coast of southern Patagonia – with special reference to the polychaetes and ostracods. Communications from the Hamburg Zoological Museum and Institute, supplementary volume: 169 –270 (in German with English abstract).

Hazel J.E. 1962. Two new Hemicytherid ostracods from the Lower Pleistocene of California. Journal of Paleontology, 36 (4): 822–826.

International Code of Zoological Nomenclature. 1999. Natural History Museum, London: 1–306.

Jellinek T., 1993: On the ecology and systematics of recent ostracods from the area of the Kenyan barrier reef. Senckenbergiana lethaea, 73 (1): 83–225 (in German with English abstract).

Keeler N.P. 1981. Recent Podocopid Ostracoda from Agulhas Bank, South African continental margin and Reunion Island, southern Indian Ocean. Unpublished M.Sc. thesis, University College Aberystwyth, University of Wales.

Kempf E.K. 1986. Index and Bibliography of Marine Ostracoda. Geological Institute of the University of Cologne, special publications, 50 (1A): 1–762; 51 (2B): 1–712 (German with English abstract).

Maybury C.A., Whatley R.C. 1986. On Ambostracon european Maybury & Whatley sp. nov. In Stereo-Atlas of Ostracod Shells. British Micropalaeontology Society, London / Ed. R. Bate, D. Horne, J. Neale, D. Siveter, 13, part 2: 77–80.

McDonald A.P., Warne M. 2022. Latest Miocene Ostracoda from the Вооkpurnong Formation, Murrey Basin, southeastern Australia: shallow marine migrants into an epicontinental sea. Abstract book. ISO 19. Lion: 36.

McKenzie K.G., Swain F.M. 1967. Recent Ostracoda from Scammon Lagoon, Baja California. Journal of Palaeontology, 41 (2): 281–305.

Rossi de Garcia E. 1970. Ostracodes du Miocene de la Republique Argentine (Entrerriense’ de la Peninsule Valdez). Proceedings of the 4th African Micropaleontological Colloquium, Abidjan, 1970: 391–417.

Swаin F.M. 1967. Ostracoda from the Gulf of California. Memoirs of the Geological Society of America. New York: 1–101.

Swain F.M. 1969. Taxonomy and ecology of near-shore Ostracoda from the Pacific coast of North and Central America. In: Neale J.W. (Ed.). Taxonomy, morphology and ecology of Recent Ostracoda. Oliver & Boyd, Edinburgh: 423–487.

Valicenti V.H. 1977. Some Hemicytherinae from the Tertiary of Patagonia (Argentina). Their morphological relationships and stratigraphical distribution. In: Löfföer H., Danielopol D. (Eds.), Aspects of Ecology and Zoogeography of Recent and Fossil Ostracoda. Proceedings of the 6th International Symposium on Ostracoda, Saalfelden (Salzburg) August 1976: 93–107.

Zabel M. 2017. Climate Archives in Coastal Waters of Southern Africa Cruise No. M123. Cruise report, University of Bremen:25–38.