ЧЕРВОНІ ЯШМОЇДИ З РАЙОНУ УКРАЇНСЬКОЇ АНТАРКТИЧНОЇ СТАНЦІЇ «АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ»
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2024.4.312585Ключові слова:
яшмоїди, джаспероїди, Берег Греяма, Антарктичний півостровАнотація
Невеликі жилоподібні тіла червоних яшмоподібних порід залягають у мезозойських вулканогенних товщах на Аргентинських островах та островах Ялур біля західного узбережжя півострова Київ (Берег Греяма Антарктичного півострова). За умовами залягання, особливостями будови та мінеральним складом вони цілком подібні до гематитових джаспероїдів, відомих у багатьох куточках світу в асоціації з гідротермальними рудами Au, Cu, Pb, Zn, Sb, Hg. Автори доводять гідротермальне походження нових проявів гематитових джаспероїдів, виявлених в Антарктиці. Результати виконаних досліджень свідчать про те, що ці джаспероїди сформувалися зі збагачених на кремнезем гідротермальних флюїдів. Низькотемпературний гідротермальний процес відбувався на незначній глибині. Кремнезем знаходився переважно у вигляді колоїдного розчину – гелю кременекислоти. Присутність гематиту, а також деяких інших другорядних мінералів (кальциту, піриту, епідоту, серициту та хлориту) може пояснюватись взаємодією гідротермальних флюїдів з вмісними породами. Припускається, що флюїди мали ювенільне походження та могли відокремитися від гранітоїдної інтрузії, яка залягає на глибині під гідротермально зміненими вулканогенними товщами. Живлячими каналами для флюїдів слугували зони підвищеної тріщинуватості у вмісних вулканітах.
Посилання
Bootorabi S., Mehrania R., Khakzad A., Nezafati N. 2020. Petrografic, fluid inclusion and oxygen isotope characteristics of Ramand Area, NW Iran. Geosaberes: Revista de Estudos geoeducacioais, 11: 450–466. https://doi.org/10.26895/geosaberes.v11i0.1047
Curtis R. 1966. The petrology of the Graham Coast, Graham Land. British Antarctic Survey Scientific Reports, 50: 51.
Elliot D.H. 1964. The petrology of the Argentine Islands. British Antarctic Survey Scientific Reports, 41: 31.
Hawkes D.D., Littlefair M.J. 1981. An occurrence of molybdenum, copper, and iron mineralization in the Argentine Islands, West Antarctica. Economic Geology, 76, 4: 898–904. doi.org/10.2113/gsecongeo.76.4.898
Huff D.E., Holley E., Guenthner W.R., Kaempfer J.M. 2020. Fe-oxides in jasperoids from two gold districts in Nevada: Characterization, geochemistry, and (U-Th)/He dating. Geochimica et Cosmochimica Acta, 286: 72–102. https://doi.org/10.1016/j.gca.2020.07.014
Lovering T.G. 1972. Jasperoids in the United States – its Characteristics, Origin, and Economic Significance. Geological Survey Professional Paper, 710: 164. https://doi.org/10.3133/pp710
Madondo J., Carles C., Nunez-Useche F., Gonzalez-Partida E. 2021. Geology and geochemistry of jasperoids from the ‘Montana de Manganeso’ district, San Luis Potosi, north-central Mexico. Revista Mexicana de Ciecias Geologicas, 8, 3: 193–209. https://doi.org/10.22201/cgeo.20072902e.2021.3.1651
Mytrokhyn O.V., Bakhmutov V.G., Aleksieienko A.G., Gavryliv L.I., Mytrokhina T.V. 2017. Geological position and age of Tuxene-Rasmussen layered gabbroid intrusion (West Antarctica). Ukrainian Antarctic Journal, 16: 21–28. https://doi.org/10.33275/1727-7485.16.2017.55
Wilborn H. 2017. Textural and geochemical characteristics of hematitic chert deposits in SW Norway: Implications for formation setting and processes. University of Bergen, 2017. 160 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 О.В. Митрохин, В.Г. Бахмутов, В.Р. Морозенко, А.Ю. Маширова, А.Р. Крижановська, Р.С. Боровко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
