ДО 75-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА ПОНОМАРЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2025.1.325118

Ключові слова:

біографія, досягнення, ізотопна геохронологія, ізотопна геохімія

Анотація

Стаття присвячена знаковим віхам наукового шляху видатного українського вченого, геолога-геохіміка О.М. Пономаренка. Висвітлено його шлях у науці та роль у розвитку ізотопної геохронології та ізотопної геохімії в Україні; у геохронологічних дослідженнях, спрямованих на реконструкцію ранніх етапів геологічної історії Українського щита; а також у розробці та впровадженні прогресивних технологій переробки і збагачення окислених залізних руд. Одним із вагомих досягнень О.М. Пономаренка є вирішення завдань поповнення мінерально-сировинної бази України, питань виявлення ільменіт-апатитових родовищ, що містять рідкісні землі, ванадій і фтор.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-03-31

Номер

№ 1 (2025)

Розділ

Ювілеї

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 О.П. Ольштинська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).