ОСТРІВ ГАЛІНДЕЗ – ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ТА ГЕОЛОГІЧНИЙ ОПИС
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2025.3.335320Ключові слова:
Західна Антарктика, Українська антарктична станція, Аргентинські островиАнотація
Острів Галіндез належить до архіпелагу Вільгельма, розташованому на захід від Берега Греяма Антарктичного півострова. На Галіндезі знаходиться Українська антарктична станція (УАС), де проводиться довготривалий дослідницький моніторинг навколишнього середовища. Для успішного виконання завдань та заходів Державної цільової науково-технічної програми досліджень в Антарктиці українські полярники потребують актуальних даних про місце розташування УАС. Метою даної роботи було створення сучасного фізико-географічного та геологічного опису о-ва Галіндез. Автором продемонстровано, що головними фізіографічними особливостями Галіндеза є його розташування в морській Антарктиці на мілководному шельфі Антарктичного півострова; малий розмір острова та незначна абсолютна висота; наявність сучасного снігово-льодового покриву, з-під якого оголюються корінні виходи вулканічних і гіпабісальних порід мезозой-кайнозоського віку. Скельний рельєф острова обумовлений підвищеною ерозійною стійкістю місцевих вулканітів і характером їх тектонічної тріщинуватості. Прояви льодовикової екзарації та ератичні уламки пов’язуються з плейстоценовим льодовиковим покривом, який вкривав увесь архіпелаг Вільгельма та навколишні акваторії під час останнього максимуму зледеніння. З’ясовано, що більшість корінних виходів о-ва Галіндез, а також підльодовикове ложе складаються юрсько-крейдяною вулканогенною товщею. Найдавнішими серед вулканітів є андезитові лави, які поширені на мисі Марина-Пойнт. Дещо молодшими за андезити є лапілеві туфи та пірокластичні брекчії дацитового складу, які складають більшу частину острова на схід і південний схід від Марина-Пойнт. Виявлено, що первинне залягання вулканогенної товщі порушено тектонічними деформаціями, самі вулканіти підлягають низькотемпературним гідротермальним змінам. Вулканогенна товща в багатьох місцях інтрудується гіпабісальними магматичними утвореннями, серед яких розрізняються мезозойські та кайнозойські інтрузиви. Ранньокрейдяний вік припускається для силоподібного інтрузивного тіла мікродіоритів, яке в кількох місцях відслонюється з-під вулканогенної товщі. Численні невеликі дайки мікродіоритів, вочевидь, мають пізньокрейдяний вік. Щонайменше для двох базальтоїдних дайок, що інтрудують у силоподібне тіло мікродіоритів, припускається кайнозойський вік.
Посилання
Bakhmutov V.G. 1998. Geological review of Argentine Islands Archipelago and adjacent territory of Antarctic Peninsula. Ukrainian Antarctic Centre Bulletin, 2, 77-84. (in Russian).
Bakhmutov V.G., Vaschenko V.N., Grishchenko V.F., Korchagin I.N., levashov S.V., Pishchaniy I.N. 2006. Methods and results of measurements of the ice thickness of the glaciers Little Wiggins (Antarctic Peninsula) and Domashniy (Galindez Island). Ukrainian Antarctic Journal, 4-5, 47-51. https://doi.org/10.33275/1727-7485.4-5.2006.525 (in Russian).
Govorukha L.S. 1997. A brief geographical and glaciological characteristic of the Argentine Islands Archipelago. Ukrainian Antarctic Centre Bulletin, 1, 17-19 (in Russian).
Kovalenok S., Milinevsky G., Greku R., Glotov V., Tretyak K., Ladanovsky Y., Moskalevsky M., Macharet Y., Bahmach P. 2004. Investigation of dynamics of glaciers of Argentine Islands Archipelago using GPS for studying of climate changes on the Antarctic Peninsula. Geodynamics, 4, 1, 62-68 (in Ukrainian).
Mytrokhyn О.V., Bakhmutov V.G. 2019. Stratigraphy of the area of Ukrainian Antarctic Akademik Vernadsky station. Ukrainian Antarctic Journal, 18, 1, 45-61. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1(18).2019.129 (in Ukrainian).
Mytrokhyn O., Bakhmutov V., Gavryliv L. 2022. Intrusive-magmatic complexes of Wilhelm Archipelago, West Antarctica (Part 2 – Hypabyssal and Subvolcanic dyke rocks). Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Geology, 98, 3, 5-14. https://doi.org/10.17721/1728-2713.98.01 (in Ukrainian).
Parnikoza I., Berezkina A., Moiseyenko Y., Malanchuk V., Kunakh V. 2018. Complex Survey of the Argentine Islands and Galindez Island (Maritime Antarctic) as a Research Area for Studying the Dynamics of Terrestrial Vegetation. Ukrainian Antarctic Journal, 17, 1, .73-101. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1(17).2018.34
Parnikoza I., Pishnyak D., Fedchuk A., Kadurin S., Yevchun G., Yarovy O. 2023. Antarctic: Six essays for those who want to know more. – Кyiv: Akademperiodika, 2023. 323 р. https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.504.324 (in Ukrainian).
Fedchuk A., Dorogushevska I., Yevchun G., Savchenko V., Parnikoza I. 2021. Index of geographical names of the Argentine Islands – Kyiv Peninsula area (West Antarctica). Кyiv: Akademperiodika. 90 р.
Chernov A., Lamsters K., Karuss J., Krievans M., Otruba Yu. 2018. A brief review of ground penetrating radar investigation results of the caps on Galindez, Winter, and Skua islands (Wilhelm Archipelago, Antarctica) for the period April 2017 – January 2019. Ukrainian Antarctic Journal, 17, 1, 40-47. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1(17).2018.30
Elliot D.H. 1964. The petrology of the Argentine Islands // British Antarctic Survey Scientific Reports. 41, 31.
Fleming W.L.S. 1940. Relic Glacial Forms on the Western Seaboard of Graham Land. The Geographical Journal, 96, 2, 93-100. doi.org/10.2307/1787738
Hawkes D.D., Littlefair M.J. 1981. An occurrence of molybdenum, copper, and iron mineralization in the Argentine Islands, West Antarctica. Economic Geology, 76, 4, 898–904. doi.org/10.2113/gsecongeo.76.4.898
Levashov S.P., Yakymchuk N.A., Usenko V.P., Korchagin I.N., Solovyov V.D., Pishchany Y.M. 2004. Determination of the Galindez Island ice cap thickness by the vertical electric-resonance sounding method. Ukrainian Antarctic Journal, 2, 38-43. https://doi.org/10.33275/1727-7485.2.2004.593
Karuss J., Lamsters K., Chernov A., Krievans M., Jeskins J. 2019. Subglacial topography and thickness of ice caps on the Argentine Islands. Antarctic Science, 31, 6, 332-344. https://doi.org/10.1017/S0954102019000452
Mytrokhyn O.V., Gavryliv L.I., Bakhmutov V.G. 2023. Late Cenozoic magmatism on the Wilhelm Archipelago, Graham Coast of the Antarctic Peninsula. Geologičnij žurnal, 3 (384), 45–63. https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2023.3.277713
Rymill J.R. 1939. Southern Lights – The official Account of the British Graham Land Expedition 1934-1937. London: The Travel Book Club. 296 р.
Sadler I. 1968. Observations on the ice caps of Galindez and Skua islands, Argentine Islands, 1960-66. British Antarctic Survey Bulletin, 17, 21–49.
Skrypnik V.V., Kovalenok S.B. 2003. Natural discharge of the Galindez Island fresh lake (Antarctic Peninsula) as a regional climate changes results. Ukrainian Antarctic Journal, 1, 154-155. https://doi.org/10.33275/1727-7485.1.2003.643
Thomas R.H. 1963. Studies on the ice cap of Galindez island, Argentine Islands. British Antarctic Survey Bulletin, 2, 27-43.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 О.В. Митрохин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
