SIMS-ВІК ПЛУТОНІТІВ ФАСТІВСЬКОГО КОМПЛЕКСУ (ПОРОДНА АСОЦІАЦІЯ ЯРОШІВСЬКОГО КАР’ЄРУ)

Автор(и)

  • Л.В. Шумлянський Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України; Інститут геологічних наук Польської академії наук; Університет Кертіна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6775-4419
  • Л.М. Степанюк Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0001-5591-5169
  • О.Є. Кищук Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0009-0009-4426-7149
  • А.М. Баран Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-5326-8014
  • С.М. Бондаренко Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0001-7948-3583
  • В.В. Сукач Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-4710-7230
  • Л.В. Сьомка Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7059-2502
  • К.І. Гоголев Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0002-7727-9965

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2025.4.340584

Ключові слова:

фастівський комплекс, циркон, SIMS-датування, палеопротерозой, лейкократовий граніт, кварцовий монцодіорит

Анотація

У цій статті представлені результати U–Pb датування цирконів методом SIMS з амфібол-біотитового кварцового монцодіориту та лейкократового біотитового граніту фастівського комплексу, виявлених у кар'єрі Ярошівка (Фастівський район, Україна). Кварцовий монцодіорит має типовий мінеральний склад (плагіоклаз, калієвий польовий шпат, біотит, амфібол, кварц). Циркон спостерігається переважно у вигляді призматичних кристалів з заокругленими ребрами. У полірованих зрізах кристалам властива добре проявлена «магматична» зональність, в окремих зернах присутні реліктові ядра округлої, зрідка видовжено-призматичної форм, що вказує на участь корового матеріалу в утворенні материнського розплаву. Лейкократовий граніт сірувато-рожевий, середньозернистий, масивної текстури з пертитовими та перекристалізованими структурами. Він також містить реліктові ядра в кристалах циркону, що інтерпретується як свідчення плавлення корового матеріалу. SIMS-датування кристалів циркону з кварцового монцодіориту та граніту, проведене в Австралійському національному університеті (Канберра), дало вік за верхнім перетином конкордії дискордією 2048 ± 20 млн років для монцодіориту та 2061,5 ± 8,8 млн років для граніту, що відображає палеопротерозойську магматичну подію. Кварцовий монцодіорит і граніт, що розкриті Ярошівським кар’єром, сформувалися впродовж житомирського етапу магматичної активності (2048 ± 20 та 2061,5 ± 8,8) млн років тому, відповідно. Наявність реліктових ядер усередині кристалів циркону кварцового монцодіориту та граніту дозволяє припустити корове джерело материнського гранітного розплаву.

Посилання

Bezborodko M.I. 1935. Petrogenesis and petrogenetic map of the crystalline belt of Ukraine. Kyiv: Vyd-vo AN URSR. (in Ukrainian).

Geochronological scale of the Precambrian of the Ukrainian Shield. Shcherbak N.P., Artemenko G.V., Bartnickiyy E.N., Verchoglyad V.M., Komaristyy A.A., Lesnaya I.M., Mitskevich N. Yu., Ponomarenko A.N., Skobelev V.M., Shcherbak D.N. 1989. Kyiv. Naukova Dumka. (in Russian).

Geological and geophysical model of the Nemirovsky-Kocherovsky suture zone of the Ukrainian shield. Antsiferov A.V., Sheremet E.M., Yesypchuk K.E., Antsiferov V.A., Pigulevskyy P.I., Kulic S.N., Burahovich T.K., Kryvdic S.G., Zagnitko V.N., Nikolaev I.Yu., Setaya L.D., Zultsle V.V., Nikitash L.P. 2009. Donetsk: Veber. (in Russian).

Gintov O.B., Orlyuk M.I., Entin V.A., Pashkevich I.K., Mychak S.B., Bakarzhieva M.I., Shimkiv L.M., Marchenko A.V. 2018. The structure of the entrance and central parts of the Ukrainian Shield. More food. Geophiz. Journ., 40 (6), 3–29. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v40i6.2018.151000 (in Ukrainian).

Granitoid formations of the Ukrainian Shield. Shcherbakov I.B., Yesypchuk K.Yu., Orsa V.I., Usenko I.S., Bartnickiyy E.N., Golub E.N., Gorlitskyy B.A., Kirilov S.P., Zabiyaka L.I., Tsarovskyy I.D., Osadchyy V.K. 1984. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).

Kostenko O.M. 2013. Geochemistry and radiogeochronology of granitoids of the Volyn megablock: abstract of the dissertation … of Candidate of Geological Sciences. IGMOF of the NAS of Ukraine. Kyiv. (in Ukrainian).

Mychak S.V. 2019. Structural features and kinematic development of the earth's crust of the western part of the Ukrainian Shield: dissertation ... of Doctor of Geological Sciences. Institute of Geophysics of the NAS of Ukraine. Kyiv. 364 p. (in Ukrainian).

Mychak S.V., Bakarzhieva M.I., Farfulyak L.V., Marchenko A.V. 2022. Internal structure and kinematics of the Zvizdal-Zalesskaya and Brusylivskaya fault zones of the Ukrainian Shield based on the results of tectonophysical and magnetometric studies. Geophiz. Journ., 44 (1), 83–110. https://doi.org/10.24028/gzh.v44i1.253712 (in Ukrainian).

Precambrian stratigraphic sections of the Ukrainian Shield. Shcherbak N.P., Esypchuk K.Yu., Berzenin B.Z., Glevasskyy E.B., Drannik A.S., Piyar Yu.K., Skarzhinskaya T.A., Solovitskyy V.N., Etingov I.M., Klochkov V.M., Reshetnyak V.V. 1985. Kyiv, Naukova Dumka. (in Russian).

Shcherbak N.P., Artemenko G.V., Lesnaya I.M., Ponomarenko O.M., Shumlyanskyy L.V. 2008. Geochronology of the Early Precambrian. Proterozoic. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).

Shcherbakov I.B. 2005. Petrology of the Ukrainian Shield. Lviv: ZUKC. (in Russian).

Skobelev V.M. 1987. Petrography and geochronology of Precambrian formations of the Northwestern region of the Ukrainian Shield. Kyiv: Naukova Dumka. 140 p. (in Russian).

State Geological Map of Ukraine. Scale 1:200,000. Central Ukrainian series, sheet m-35-XVIII (Fastiv). Explanatory note. Yesypchuk K.Yu., Vozgin B.D., Dovgan R.M., Kalinin G.V., Kogut K.V., Kryvdik S.G., Krasovskyy S.S., Orlyuk M.I., Orsa V.I., Pashkevich I.K., Skobelev V.M., Stepanyuk L.M. 2002. Kyiv. (in Ukrainian).

Stepanyuk L.M., Yesypchuk K.Yu., Boichenko S.O., Skobelev V.M., Dovbush T. I., Shcherbak D.M. 2000. About the time of formation of granites of the Teteriv and Irpin river basins. Mineral. Journ. (Ukraine), 22 (1), 115–118 (in Ukrainian).

Vysotskyy O.B. 2021. Geochronology of rocks of the Osnytsky block: abstract of the dissertation … of Candidate of Geological Sciences. IGMOF of the NAS of Ukraine. Kyiv. 16 p. (in Ukrainian).

Williams I.S. 1998. U-Th-Pb geochronology by ion microprobe. In: Mckibben M.A., Shanks W.C., Ridley W.I. (Eds.), Applications of Microanalytical Techniques to Understanding Mineralizing Processes. Review in Economic Geology, 7, 1–35.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Дослідницькі та оглядові статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2025 Л.В. Шумлянський, Л.М. Степанюк, О.Є. Кищук, А.М. Баран, С.М. Бондаренко, В.В. Сукач, Л.В. Сьомка, К.І. Гоголев

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).