УРАН-СВИНЦЕВИЙ ВІК ЗА ЦИРКОНОМ КРИСТАЛІЧНИХ ПОРІД ІНГУЛЬСЬКОГО МЕГАБЛОКУ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2026.1.344760Ключові слова:
граніт, гнейс, циркон, уран-свинцевий ізотопний метод, Інгульський мегаблокАнотація
У геологічній будові Інгульського мегаблоку найбільш поширеними є супракрустальні утворення інгуло-інгулецької серії, по яких розвиваються гранітоїди кропивницького (кіровоградського) та новоукраїнського комплексів. У його східній частині присутні архейські породи аульської та конкської серій, по яких розвиваються плагіогранітоїди, виокремлені в інгулецький мезоархейський комплекс.
Методами оптичної мікроскопії вивчено анатомію кристалів циркону із плагіомігматиту інгулецького комплексу, плагіогнейсу спасівської світи інгуло-інгулецької серії та порфіроподібних гранітів кропивницького (кіровоградського) комплексу. Виконано їх датування уран-свинцевим ізотопним (LA-ICP-MS та SIMS) методом, а також визначено ізотопний склад гафнію в кристалах циркону із плагіомігматиту та порфіроподібного граніту. Вік кристалів циркону із плагіомігматиту, розрахова- ний за відношенням 207Pb/206Pb, варіюється від 3251 ± 16 млн років до 2564 ± 53 млн років. Плагіогнейс спасівської світи голов- ним чином містить кристали циркону архейського віку. Із проаналізованих 15 кристалів вік 13 із них є давнішим за 2,5 млрд років. При цьому практично всі кристали розташовуються на дискордії, яка проходить через дві події – віком 2939 ± 90 млн років та 2103 ± 210 млн років. Порфіроподібні граніти, що розвиваються по породах спасівської світи, сформувалися у па- леопротерозої (2060–2040 млн років тому) впродовж кропивницького (кіровоградського) етапу за рахунок давньої корової речовини. Про це свідчать численні різнорідні релікти (ядра) циркону порід субстрату та ізотопний склад гафнію (εHf від -5,7 до -10,9, модельний вік за моделлю кислої – близько 3000 млн років).
Посилання
Artemenko H., Shumlyanskyy L., Chew D., Drakou F., Dhuime B., Moreira H. and Butyrin. 2024. The Relationships between Greenstone Belts and the Kryvyi Rih–Kremenchuk Basin in the Middle Dnieper Domain of the Ukrainian Shield Revealed by Detrital Zircon. Geosciences, 14, 254. https://doi.org/10.3390/geosciences14100254
Artemenko G.V., Shumlyanskyy L.V., Hoffmann A. and Bekker A.Yu. 2019. Age of the source rocks for quartzite of the Rodionivka Suite of the Inhul-Inhulets Series (Zhovte area of the Pravoberezhnyi region). Reports of the National Academy of Sciences, 12, 65–74 (in Russian).
Baran A.M., Vysotskyi O.B., Dovbush T.I., Kovtun O.V., Stepanyuk L.M. and Yaskevych T.B. 2024. The uranium-lead monazite isotopic age of granitoids of the Kirovohrad massif, on the example of the Subottsi village open pit (Inhul domain of the Ukrainian Shield). Geochem. and Ore Formation, 45, 54–62. https://doi.org/10.15407/gof.2024.45.054 (in Ukrainian).
Belevtsev Ya.M., Rudnytskyi P.M., Sukhynin O.M., Yehorov Yu.P. and Oleynik O.A. 1971. On the stratigraphy and structure of the central part of the Ukrainian Shield. Geologičnij žurnal, 31, 2 (137), 114–128 (in Ukrainian).
Bobrov O.B., Stepanyuk L.M., Paranko I.S., Ponomarenko O.M., Shumlyanskyy L.V. and Dhuime B. 2011. Genesis and Age of Zircon from "Lativka" Horizon of Kryvyi Rig Series of the Ukrainian Shield. Mineralogical Journal, 33, 1, 30–40 (in Ukrainian).
Bouvier A., Vervoort J.D. and Patchett P.J. 2008. The Lu–Hf and Sm–Nd isotopic composition of CHUR: Constraints from unequilibrated chondrites and implications for the bulk composition of terrestrial planets. Earth Planet. Sci. Lett., 273, 48–57.
Jackson S.E., Pearson N.J., Griffin W.L., Belousova E. 2004. The application of laser ablation inductively coupled plasma mass spectrometry to in-situ U-Pb zircon geochronology. Chem. Geol., 211, 47–69. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2004.06.017
Marsh J.H., Jørgensen T.R.C., Petrus J.A., Hamilton M.A. and Mole D.R. 2019. U-Pb, trace element, and hafnium isotope composition of the Maniitsoq zircon: A potential new Archean zircon reference material. Goldschmidt, Barcelona, 18–23 August 2019. P. 2161. https://goldschmidtabstracts.info/2019/2161
Paton C., Hellstrom J., Paul B., Woodhead J. and Hergt J. 2011. Iolite: Freeware for the visualisation and processing of mass spectrometric data. J. Anal. At. Spectrom., 26, 2508–2518. https://doi.org/10.1039/C1JA10172B
Pointon M.A., Chew D.M., Ovtcharova M., Sevastopulo G.D. and Crowley O.G. 2012. New high-precision U–Pb dates from western European Carboniferous tuffs; implications for time scale calibration, the periodicity of late Carboniferous cycles and stratigraphical correlation. J. Geol. Soc. London, 169, 713–721. https://doi.org/10.1144/jgs2011-092
Ponomarenko O.M., Lisna I.M., Stepanyuk L.M., Shumlyanskyy L.V., Mineeva V.M., Zayats O.V., Syomka L.V., Hulko V.V. and Kovalenko O.O. 2021. On the Age of the Charnockitoids of the Tashlyk Complex of the Inhul Region of the Ukrainian Shield. Mineralogical Journal, 43, 3, 73–84. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.43.03.073 (in Ukrainian).
Precambrian stratigraphic sections of the Ukrainian Shield. Shcherbak N.P., Esypchuk K.Yu., Berzenin B.Z., Glevasskyy E.B., Drannik A.S., Piyar Yu.K., Skarzhinskaya T.A., Solovitskyy V.N., Etingov I.M., Klochkov V.M. and Reshetnyak V.V. 1985. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).
Shcherbak D.N., Ponomarenko A.N. and Makarenko I.D. 1995. Geochronology of granitoids of the Ingul-Ingulets megablock of the Ukrainian Shield. Geochemistry and Ore Formation, 21, 74–88 (in Russian).
Shcherbak N.P., Artemenko G.V., Lesnaya I.M., Ponomarenko A.N. and Shumlyanskyy L.V. 2008. Geochronology of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Proterozoic. Kyiv: Naukova Dumka. (in Russian).
Shcherbakov I.B. 2005. Petrology of the Ukrainian Shield. Lviv: ZUKTS press. (in Russian).
Shumlyanskyy L.V., Petrenko O.V. 2015. Palaeoproterozoic granitoid magmatism of the Ingul terrain, Ukrainian Shield/ Geology and Mineralogy Bulletin of Kryvyi Rih National University, 1(33), 80–87 , 80–87 (in Ukrainian).
Sláma J., Košler J., Condon D.J., Crowley J.L., Gerdes A., Hanchar J.M., Horstwood M.S., Morris G.A., Nasdala L. and Norberg N. 2008. Plešovice zircon – a new natural reference material for U-Pb and Hf isotopic microanalysis. Chem. Geol., 249, 1–35. https://doi.org/10.1016/j.chemgeo.2007.11.005
Söderlund U., Patchett J.P., Vervoort J.D., Isachsen C.E. 2004. The 176Lu decay constant determined by Lu-Hf and U-Pb isotope systematics of Precambrian mafic intrusions. Earth Planet. Sci. Lett., 219, 311–324. https://doi.org/10.1016/S0012-821X(04)00012-3
State geological map of Ukraine. Scale 1:200,000. Central Ukrainian series. Sheet M-36-XXII (Novoukrainka). 2001. Kyiv: UkrDGRI (in Ukrainian).
State geological map of Ukraine. Scale 1:200,000. Central Ukrainian series. Sheet M-36-XXXIV (Zhovti Vody), L-36-IV. (Kryvyi Rih). 2002. Kyiv (in Ukrainian).
State geological map of Ukraine. Scale 1:200,000. Central Ukrainian series. Sheet L-36-II (Voznesensk). 2004. Kyiv (in Ukrainian).
Stepanyuk L.M., Bobrov O.B., Paranko I.S., Ponomarenko O.M., Sergeev S.A. 2011a. Genesis and age of zircon from amphibolite of the Novokryvorizhskaya stele of the Kryvorizhskaya structure. Mineralogical Journal. 33, 3, 69 –76 (in Ukrainian).
Stepanyuk L.M., Paranko I.S., Ponomarenko O.M., Dovbush T.I., Vysotskyi O.B. 2011b. Uranium-lead age of clastogenic monazite from metasandstone of the Skelyuvatskaya suite of the Kryvyi Rih structure. Mineralogical Journal, 33, 4, 80–90 (in Ukrainian).
Stepanyuk L.M., Shumlyanskyy L.V., Hoffmann A., Hormann M., Kovalick A. and Bekker A. 2020. On the Mesoarchean Age of Detrital Zircons From Meta-Terrigenous Rocks of the Skelyuvatka and Saksagan Suites of the Kryvyi Rih Structure, According to the Results of U-Pb Dating. Mineralogical Journal, 42, 2, 46–62. https://doi.org/10.15407/mineraljournal.42.02.046 (in Ukrainian).
Stepanyuk L.M., Vysotskyi O.B., Baran A.M., Kovtun O.V., Dovbush T.I., Kovalenko N.O. and Kotvitska I.M. 2024. Isotopic geochronology of granitoids of the Kirovograd complex, using the Lozuvat quarry as an example. Geochem. and Ore Formation, 45: 44–53. https://doi.org/10.15407/gof.2024.45.045 (in Ukrainian).
Stern R.A., Bodorkos S., Kamo S.L., Hickman A.H. and Corfu F. 2009. Measurement of SIMS Instrumental Mass Fractionation of Pb Isotopes During Zircon Dating. Geostand. Geoanal. Res., 33, 145–168. https://doi.org/10.1111/j.1751-908X.2009.00023.x
Wiedenbeck M., Alle P., Corfu F., Griffin W.L., Meier M., Oberli F., von Quadt A., Roddick J.C. and Spiegel W. 1995. Three natural zircon standards for U-Th-Pb, Lu-Hf, trace element and REE analyses. Geostandards Newsletter, 19, 1–23. https://doi.org/10.1111/j.1751-908X.1995.tb00147.x
Williams I.S. 1998. U-Th-Pb Geochronology by Ion Microprobe. Review in Economic Geology, 7, 1–35.
Yesypchuk K.Yu., Bobrov O.B., Stepanyuk L.M., Shcherbak M.P., Glevaskyy Ye.B., Skobelev V.M., Drannyk A.S. and Heichenko M.V. 2004. Correlation chronostratigraphic chart of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Explanatory note. Kyiv: UkrDGRI. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Л.М. Степанюк, Л.В. Шумлянський, О.Б. Висоцький, А.М. Баран
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
