ПРО КОНТАКТОВИЙ ВПЛИВ СУБЛУЖНИХ ГАБРОЇДІВ (МАФІТІВ) ПОКРОВО-КИРІЇВСЬКОГО МАСИВУ НА ВМІЩУВАЛЬНІ ГРАНІТИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2016.3.97247Ключові слова:
змінені граніти, контактовий вплив, сублужні габроїди, Покрово-Киріївський масив, Приазовський мегаблокАнотація
Покрово-Киріївський масив знаходиться на північно-східній окраїні Приазовського мегаблоку Українського щита, в зоні його зчленування зі складчастою структурою Донбасу. Цей масив складений сублужними габро, піроксенітами, маліньїтами, нефеліновими сієнітами і різноманітними базальтоїдами. На одному з профілів цього масиву було розбурене доволі потужне (до 35-40 м) тіло змінених гранітів. Зміни відбулися під впливом на гранітне тіло інтрузії суб-лужних піроксенітів і габро, а також численних дайок сублужних габроїдів. Зміни (перетворення) гранітів проявляються у появі ділянок («плям»), складених дрібнозернистим агрегатом новоутвореного амфіболу (типу Na-актиноліту) та магнетиту, селадоніту та магнетиту, які, очевидно, псевдоморфно заміщують первинні амфіболи (залізисті рогові обманки) та біотити вихідних гранітів. Крім того, відбувається альбітизація плагіоклазу, також в гранітах фіксуються поодинокі зерна чисто андрадитового гранату, новоутвореного апатиту та виділення (гнізда, прожилки) кальциту. Такі екзоконтактові перетворення гранітів відрізняються від термального метаморфізму та ороговикування, а також фенітизації, що супроводжує інтрузивні породи карбонатитових комплексів. Очевидно, сублужний склад інтрузій зумовив такий не зовсім звичний тип екзоконтактових перетворень вміщувальних гранітів.
Посилання
Mafic-ultramaficmagmatism and metallogeny of the East European platform. (Ed. V.I. Gonshakova). Moskow: Nedra: 1973, 296 p. (in Russian).
Buturlinov, N.V., 1979. Magmatism of grabenlike depressions in the south of the East European platform in Phanerozoic. Abstr. Dr. of geol.-mineral. sci., Kiev, 52 p. (in Russian).
Kryvdik S.G., Wozniak D.K., Sharyhin V.V., Dubyna O.V, 2012. Minerals from alkaline rocks of Ukraine. Zapysky Ukrainskogo Minerologichnogo Tovarystva, vol. 9, p. 7-34 (in Ukranian).
Kryvdyk S.G., Tsymbal S.N., Razdorozhniy V.F., 2006. Alkaline rocks fron East Azov area (Ukrainian Shield). Mineralogicheskiy Zhurnal, vol. 28, № 2, p. 5-40 (in Russian).
Subalkaline Precambrian magmatism and tectono-geophysical features of East Azov area from Ukrainian Shield / E.M. Sheremet, S.G. Kryvdyk, P.I. Pigulevsky. – Donetsk: Noulidzh, 2010, 289 p. (in Russian).
Phanerozoic magmatizm of Eastern Asov area of Ukrainian Shield and related commercial minerals (petrology, geochemistry and ore potential) / E.M. Sheremet, S.G. Kryvdik, N.A. Kozar, S.N. Strekozov, N.V. Vovkotrub, L.D. Setaya, I.U. I.Yu. Nikolaev, N.G. Agarkova, A.V. Dubina, V.A. Gatsenko, E.S. Lunjov. Kiev: Comprint, 2015, 318 p. (in Russian).
Ricder M., Cavazzini G., D’yakonov Y.S., Frank-Kamenetsii V.A., Gottrdi G., Guggenheim S., Koval’ P.W., Moller G., Neiva A.M. R., Radoslovich E.W., Robert J.-L., Sassi F.P., Takeda H., Weiss Z. and Wones D.R., 1998. Nomenclature of the micas. Can. Miner., vol. 36, p. 41-48 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).