БІОТИТИ ГРАНІТІВ КІРОВОГРАДСЬКОГО І НОВОУКРАЇНСЬКОГО КОМПЛЕКСІВ (ЦЕНТРАЛЬНА ЧАСТИНА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.138251Ключові слова:
Украинский щит, біотити, граніт, кіровоградський і новоукраїнський комплекси, Український щитАнотація
Особливості хімізму біотитів з гранітів кіровоградського і новоукраїнського комплексів (центральна частина Українського щита) свідчать про різні умови їх формування. Біотити новоукраїнських гранітів характеризуються високим вмістом ТiO2 (до 5,3-5,9%) і зниженою глиноземністю, що характерно для гранулітової фації ультраметаморфізму. Значна частина біотитів з кіровоградських гранітів відрізняється підвищеним вмістом ТiO2 (до 3,5%), що пояснюється високими температурами їх формування (висока амфіболітова фація ультраметаморфізму). У таких гранітах плагіоклаз містить антипертитові вростки калішпату. У біотитах обох комплексів виявлено підвищений вміст Li2O (0,2-0,4%), це може розглядатися як можливий зв'язок згаданих кіровоградських і новоукраїнських гранітів і оточуючих гнейсів з родовищем літієвих пегматитів центральної частини Українського щита (Полохівка, Надія, Станкувате).
Посилання
Golub E. N. Biotity iz granitoidov novoukrainskogo kompleksa // Geol. zhurn. - 1978. -№ 1.-S. 132.
Esipchuk K. E. Petrologo-geohimicheskie osnovy formacionnogo analiza granitoidov dokembriya. - Kiev: Nauk, dumka, 1988. - 240 s.
Esipchuk K. E., Orsa V. I., Sherbakov I. B. i dr. Granitoidy Ukrainskogo shita: petrohimiya, geohimiya, rudonosnost (spravochnik). - Kiev: Nauk, dumka, 1993. - 228 s.
Esipchuk K. E., Sheremet E. M., Zinchenko O. V. i dr. Petrologiya, geohimiya i rudonosnost intruzivnyh granitoidov Ukrainskogo shita. - Kiev: Nauk, dumka, 1990. - 236 s.
Mineralogo-geohimicheskie kriterii poiskov flyuorita / E. Ya. Zhovinskij, I. V. Kurayeva, V. I. Manichev i dr. - Kiev: Nauk, dumka, 1993. -140 s.
Mickevich B. F., Bespalko N. A, Egorov O. S. i dr. Redkie elementy Ukrainskogo shita. - Kiev: Nauk, dumka, 1986. - 256 s.
Mickevich B. F., Bespalko N. A., Zayac A. P. i dr. Redkie shelochnye metally v porodah Ukrainy. - Kiev: Nauk, dumka, 1976. - 230 s.
Polovinkina Yu. I. Kirovskij granit Ukrainy i ego rol v petrogenezise kristallicheskogo massiva. - M.: Gosgeoltehizdat, 1954. - 94 s.
Ponomarenko A. N., Esipchuk K. E., Konoval N. M. Dva etapa proterozojskoj tektonomagmaticheskoj aktivacii v dokembrii Ukrainskogo shita, ih petrogeneticheskaya i geodinamicheskaya interpretaciya // Geoinformatika. - 2009. - №4.-S. 12-18.
Usenko I. S., Sherbakov I. B., Zayac A. P. Biotity dokembriya. - Kiev: Nauk, dumka, 1972. -206 s.
Subshelochnoj dokembrijskij magmatizm i tektono-geofizicheskie osobennosti Vostochnogo Priazovya Ukrainskogo shita / E. M. Sheremet, S. G. Krivdik, P. I. Pigulevskij i dr. - Doneck: Noulidzh, 2010. - 289 s.
Sherbakov I. B. Petrologiya Ukrainskogo shita. - Lvov: ZUKC, 2005. - 366 s.
Sherbakov I. B., Esipchuk K. E., Orsa V. I. Granitoidnye formacii Ukrainskogo shita. - Kiev: Nauk, dumka, 1984. - 192 s.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).