БУДОВА ДОННИХ ОСАДКІВ БУРНАСЬКОГО ЛИМАНУ (ПІВНІЧНО-ЗАХІДНЕ ПРИЧОРНОМОР’Я)
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.2.138256Ключові слова:
Донні осадки, Бурнаський лиман, Північно-Західне Причорномор'яАнотація
Наведено будову, вік та речовинний склад пересипу, лиману та підводного схилу. Для Бурнаського пересипу характерні максимальні швидкості відступання берегу і частий розвиток прірв.
Посилання
Gozhik P. F., Granova A. K. Differenciaciya plyazhevogo materiala v Severo-Zapadnom Prichernomore // Dokl. AN USSR. Ser. B. -1984.-№ 1.-S. 9-12.
Gozhik P. F., Kochubej N. I. O vydelenii novogo stratigraficheskogo gorizonta v verhnem plejstocene Prichernomorya // Stroenie i voprosy korrelyacii chetvertichnyh otlozhenij Ukrainy. - Kiev: Nauk. dumka, 1981. - S. 124-130.
Granova A. K. Stroenie i vozrast peresypej Severo-Zapadnogo Prichernomorya // Dokl. AN USSR. Ser. B.- 1988.-№ 1.-S. 8-11.
Melnik E. V. Nekotorye osobennosti mineralnogo sostava Sasyk-Burnasskoj terrigenno-mineralogicheskoj provincii // Antropogenovye (chetvertichnye) formacii Ukrainy: Sb. nauch. tr. - Kiev, 1991. -S. 71-74.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).