ГЕОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗАКОНУ В. І. ВЕРНАДСЬКОГО ПРО ПОСТІЙНІСТЬ БІОМАСИ У БІОСФЕРІ ЗЕМЛІ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.138783Ключові слова:
біомаса, біологічні компоненти, відношення біомаси до міогенівАнотація
Біомаса Землі формується живою речовиною, яка використовує в трофічних ланцюгах організмів біологічно активні компоненти середовища, головним чином СО2. Кількісні параметри біосфери прямо залежать від кількості біогенів. Отже, між цими параметрами існує безпосередній зв'язок, який можна представити як відношення маси біогенів до продукованої біомаси. У продукуванні біомаси реалізується приблизно на порядок більше біогенів, і це відношення є сталою величиною. Таким чином, закон В. І. Вернадського "Про незмінність маси протоплазматичних утворень в біосфері протягом геологічних періодів" потребує певного коригування у назві і може бути сформульований як "Закон постійності відношення біомаси до маси біологічно активних елементів та сполук".
Посилання
Allort Ja. Drevnye suprakrustaljnye porody s vozrastom svyshe 3760 mln let y assocyyrujushhye s nymy poloschatye zhelezystye kvarcyty, rajon Ysua, centraljnaja chastj zapadnoj Ghrenlandyy // Rannjaja ystoryja Zemly. – M.: Myr, 1980. – S. 188–201.
Balashova V. V. Mykoplazmy y zhelezobakteryy. – M.: Nauka, 1974. – 65 s.
Balukhovskyj N. F. Gheologhycheskye cykly. – Kyev: Nauk. dumka, 1966. – 168 s.
Vernadskyj V. Y. Yzbrannye sochynenyja. T. 5. – M.: Yzd-vo AN SSSR, 1960. – 422 s.
Vernadskyj V. Y. Khymycheskoe stroenye byosfery Zemly y ee okruzhenyja. – M.: Nauka, 1965. – 374 c.
Vynoghradov A. P. Vvedenye v gheokhymyju okeana. – M.: Nauka, 1967. – 216 s.
Vynoghradov V. Y. Yzotopnyj sostav Elementov y problema deghazacyy mantyy y formyrovanye ghazovodnoj obolochky Zemly // Deghazacyja Zemly y gheotektonyka. – M.: Nauka, 1980. – S. 23–30.
Vynoghradskyj V. S. O zhelezobakteryjakh // Mykrobyologhyja pochv. – M.: Yzd-vo AN SSSR, 1952. – S. 56.
Vudvell Dzh. Krughovorot Energhyy v byosfere // Byosfera. – M.: Myr, 1972. – S. 41–59.
Ghevorkjjan V. Kh. Ghazovoe dykhanye planety y balans dyoksyda ughleroda v atmosfere y ghydrosfere // Gheol. zhurn. – 2003. – # 2. – S. 77–91.
Ghevorkjjan V. Kh., Kovaljukh N. N. Orghanycheskoe veshhestvo v bazaljtakh Atlantycheskogho y Yndyjskogho okeanov // Gheologhyja morej y okeanov: Tez. dokl. Kh Mezhdunar. shk. mor. gheologhyy. T. 2. – M., 1992. – S. 157–158.
Ghevorkjjan V. Kh., Sokur O. N. Ghazoghydraty – produkt mantyjnoj deghazacyy // Gheologhyja y polez. yskopaemye Myrovogho okeana. – 2012.– # 1 (27). – S. 52–65.
Ghevorkjjan V. Kh., Sokur O. N. O ghlubynnom proyskhozhdenyy metana v ghazoghydratakh // Gheol. zhurn. – 2011. – # 4. – S. 105–115.
Ghorjunova S. V., Rozhanova Gh. N., Orleanskyj V. A. Synezelenye vodorosly. – M.: Nauka, 1969. – 229 s.
Zavarzyn Gh. A. Bakteryy y sostav atmosfery. – M.: Nauka, 1984. – 193 s.
Zavarzyn Gh. A. Lytotrofnye mykroorghanyzmy. – M.: Nauka, 1972. – 324 s.
Zakrutkyn V. E. O roly zhyvogho veshhestva v formyrovanyy drevnejshykh karbonatnykh porod // Problemy osadochnoj gheologhyy dokembryja. – M.: Nauka, 1981. – S. 137–143.
Kazanskyj Ju. P. Sedymentologhyja. – Novosybyrsk: Nauka, 1976. – 272 s.
Malashenko Ju. R., Ljaljko V. Y., Chughunnyj Ju. Gh. y dr. Gheologhycheskaja dejateljnostj ughlevodorodokysljajushhykh mykroorghanyzmov // Dokl. AN USSR. Ser. B. – 1978. – # 4. – S. 305–309.
Neruchev S. Gh. Opyt kolychestvennoj ocenky parametrov drevnykh atmosfer Zemly // Yzv. AN SSSR. Ser. gheol. – 1977. – # 10. – S. 9–22.
Poldervaart A. Khymyja zemnoj kory // Zemnaja kora. – M.: Yzd-vo ynostr. lyt., 1957. – S. 130–157.
Plotnykova L. F. Vendskye foramynyfery Podolyy // Gheol. zhurn. – 1991. – # 3. – S. 35–42.
Ruby V. V. Evoljucyja ghydrosfery y atmosfery // Zemnaja kora. – M.: Yzd-vo ynostr. lyt., 1957. – S. 650–671.
Rudnyk V. A., Sobbotovych E. V. Rannjaja ystoryja Zemly. – M.: Nedra, 1984. – 350 s.
Semenenko N. P. Kyslorodno-vodorodnaja modelj Zemly. – Kyev: Nauk. dumka, 1990. – 248 s.
Sydorenko A. V., Rozen O. M., Tenjakov V. L. y dr. Metamorfyzm osadochnykh tolshh y "ughlekysloe dykhanye" zemnoj kory // Sov. gheologhyja. – 1973. – # 5. – S. 3–11.
Strakhov N. M. Razvytye lytoghenetycheskykh ydej v Rossyy y SSSR. – M.: Nauka, 1971. – 624 s.
Strakhov N. M. Typy lytogheneza y ykh Evoljucyja v ystoryy Zemly. – M.: Ghosgheoltekhyzdat, 1963. – 536 s.
Teslenko Ju. V. Nekotorye aspekty Evoljucyy nazemnykh rastenyj // Gheologhyja y gheofyzyka. – 1967. – # 1. – S. 58–64.
Chukhrov V. F., Ermylova L. P., Ghorshkov A. Y. y dr. Ghyperghennye okysly zheleza v gheologhycheskykh processakh. – M.: Nauka, 1975. – 206 s.
Chukhrov V. F., Ghorshkov A. Y., Rudnyckaja E. S. y dr. O vernadyte // Yzv. AN SSSR. Ser. gheol. - 1978. – # 6. – S. 5–20.
Elder J. The bowels of the Earth. – London: Oxford University Press., 1976. – 222 p.
Plotnikova L .F. Reanimated precambrian (?) microfossils // Gheol. zhurn. – 2001. – # 1. – S. 78–79.
Wyllie P. G. The dynamic Earth. – N. Y., 1971. – 416 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
