КОСМІЧНИЙ ФАКТОР «НАДЛИШКОВОГО» ТЕПЛОВИДІЛЕННЯ В НАДРАХ ЗЕМЛІ І ПЛАНЕТ. СТАТТЯ 2. ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ТЕПЛОВИДІЛЯЮЧИХ ЗОН В НАДРАХ ЗЕМЛІ

Автор(и)

  • O. M. MAKARENKO Науково-інженерний центр радіогідроекологічних полігонних досліджень Національної академії наук України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.4.138957

Ключові слова:

"Надмірне" тепловиділення, надра Землі, просторово-часові закономірності, тепловиділяючі зони

Анотація

Крім радіогенної енергії, в надрах Землі діє "додаткове" джерело енергії, яке має космічне походження, модулюється положенням та напрямком руху Сонячної системи в Галактиці, - "космічна піч". Робота її здійснюється у внутрішньому та зовнішньому ядрі Землі, а також у мантії. Питоме тепловивільнення на одиницю об'єму становить близько 10 Вт/км3 в мантії та 50 Вт/км3 в ядрі Землі. "Надлишкове" вивільнення тепла здійснюється більшою мірою у поясі між 650 пн. ш. та 650 пд. ш. Більш активне тепловивільнення відбувається почергово то в одній, то в протилежній півкулях з періодом приблизно 200 млн років, що дорівнює періоду обертання довкола центра Галактики. Широтна зона, де відбувається максимальне вивільнення тепла, зміщується вздовж близької до синусоїдальної кривої у часі, йде слідом за зміщенням проекції вектора швидкості галактичного руху Сонячної системи на земну поверхню. З максимальною інтенсивністю виділення тепла відбувається, коли проекція руху Землі в Галактиці припадає на земний екватор (кожні 100 млн років), що знаходить своє вираження в існуванні екваторіального гарячого поясу у надрах Землі, її ядрі та мантії. З огляду нате, що відбувається почергове нагрівання переважно однієї з півкуль, випливає, що теплогенеруючий фактор, який діє на планету з галактичного простору, поглинається значною мірою при проходженні його через планетні надра.

Посилання

Honcharov M. A. Zapadnaia y severnaia komponenty dreifa kontynentov kak rezultat vynuzhdennoi konvektsyy v mantyy po "pravylu buravchyka" // Tektonyka y heofyzyka lytosfery. - M.: HEOS, 2002. - T. 1. - S. 128-131.

Kaban M. K. Struktura verkhnei mantyy kontynentov po seismycheskym y hravytatsyonnym dannym // Problemy hlobalnoi heodynamyky. - 2003. - # 2. - S. 137-157.

Kuznetsov V. V. Anyzotropyia svoistv vnutrenneho yadra Zemly // Uspekhy fyz. nauk. - 1997. - T. 167, #9. - S. 1000-1012.

Kuznetsov V. V. Vvedenye v fyzyku horiachei Zemly. - Petropavlovsk-Kamchatskyi: KamHU ym. Vytusa Berynha, 2008.-366 s.

Levyn B. V., Chyrkov E. B. Osobennosty shyrotnoho raspredelenyia seismychnosty y vrashchenye Zemly // Vulkanolohyia y seismolohyia. - 1999. - # 6. - S. 65-69.

Makarenko A. N. Kosmycheskyi faktor "yzbytochnoho" teplovydelenyia v nedrakh Zemly y planet. St. 1. Kosmycheskye rytmy v heolohycheskoi letopysy // Heol.zhurn. - 2011. - #3. - S. 116-130.

Pecherskyi D. M. Heomahnytnoe pole, dvyzhenye plyt y yzmenenyia orhanycheskoho myra v neohee // Elektron. zhurn. "Vestnyk OHHHHN RAN". - 1998. - #3.

Sorokhtyn O. H., Ushakov S. A. Razvytye Zemly: Uchebnyk/ Pod red. akad. RAN V.A. Sadovnycheho. - M.: Yzd-vo MHU, 2002. - 560 s.

Tryfonov V. H., Pevnev A. K. Sovremennye dvyzhenyia zemnoi kory podannym kosmycheskoi heodezyy // Fundamentalnye problemy obshchei tektonyky. - M.: Nauch. myr, 2001. - S. 374-401.

Fedorov V. M. Osobennosty shyrotnoho raspredelenyia vulkanycheskykh yzverzhenyi // Vulkanolohyia y seismolohyia. - 2002. - # 4. - S. 39-43.

Khayn V. E., Honcharov M. A. Heodynamycheskye tsykly y heodynamycheskye systemy raznoho ranha: ykh sootnoshenye y evoliutsyia v ystoryy Zemly // Heotektonyka. - 2006. - # 5. - S. 3-24.

Chuikova N. A., Semenkov K. V. Zavysymost chastoty ynversyi heopolia ot polozhenyia Solnechnoi systemy v Halaktyke // Tr. HAYSh. - 1996. - T. 45. - S. 136-147.

Barkin Yu. V. Kinematical regularities in plate motion // Astronomical and astrophysical transactions. - 2000. - Vol. 18, Issue 6. - P. 763-778.

Barkin Yu. V., ShatinaA. V. Deformations of the Earths mantle due to core displacements // Ibid. - 2005. - Vol. 24, Issue 3. - P. 195-213.

Courtillot V., Davaille A., Besse J., Stock J. Three distinct types of hotspots in the Earths mantle // Earth Planet. Sci. Lett. - 2003. - Vol. 205, # 3-4. -P. 295-308.

Crough S. T. Hotspot swells // Annual Review of Earth and Planetary Sciences. – 1983. Vol. 11 - P. 165-193.

Glukhovsky M. Z, Moralev V. M. Hot Belts of Venus and the Early Earth // Abstracts of the 25th Lunar and Planetary Science Conference, held in Houston, TX, 14-18 March 1994. - Houston: Lunar and Planetary Institute, 1994. - P. 431-432.

Labrosse S., Macouin M. Thermal evolution of the Earths core and geodynamo // American Geotphysical Union, Fall Meeting 2002. - Houston: Lunar and Planetary Institute, 2002. - Abstract # GP61A-1010.

Lay T., Hernlund J., Garnero E. J., Thome M. S. A post-perovskite lens and D" heat flux beneath the Central Pacific// Science. - 2006. - Vol. 314, # 5803. - P. 1272-1276.

Montagner J.-P. Upper mantle Structure: Global isotropic and anisotropic tomography // Treatise on Geophysics. - 2007. - Vol. 1. - P. 559-590.

Oliver D. Monte Carlo analysis of the latitudinal symmetry of the global buoyancy flux distribution // J. Geodynamics. - 2002. - Vol. 34, Issue 2. - P. 193-206.

Stothers R. B. Hotspots and sunspots: surface tracers of deep mantle convection in the Earth and Sun // Earth Planet. Sci. Lett. - 1993. - Vol. 116. - P. 1-8.

Yang Wang, Jiyang Wang, Zongji Ma. On the asymtmetric distribution of heat loss from the Earths interior // Chinese Sci. Bull. - 1998. - Vol. 43, # 18, - P. 1566-1570; www.springerlink.com/ content/ f7318582v1q5410q/.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-11-25

Номер

Розділ

Гіпотези. Дискусії. Рецензії