МУЛОВІ РОЗЧИНИ ПРІСНИХ ВОДОЙМИЩ РІВНИННОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2015.1.139063Ключові слова:
муловий розчин, прісні водоймища, хімічний складАнотація
Мулові (порові) розчини донних відкладів прісних водоймищ розглядаються як самостійний тип природних вод, який утворює перехіднузону між поверхневими та ґрунтовими водами. Вони мають відновлювальні умови, відрізняються хімічним складом, підвищеним вмістом окремих компонентів (сірководень, амоній, залізо). Надані результати натурних досліджень мулових розчинів деяких прісних водоймищ України (річки, озера, водосховища).Посилання
Babynets A.E., Sukhorebriy A.A., 1981. About hydrogeological features of the sediments in North- West Blach Sea limans. Geologicheskiy zhurnal, № 2 (197), p. 104–111 (in Russian).
Selected scientific proceedings by academician V.I. Vernadskiy. Vol. 6. History of natural waters. Kyiv, 2012, 754 p. (in Ukrainian).
Water exchange in hydrogeological structures of Ukraine. Methods of the water exchange study, 1988 / Editor-in-Chief V.M. Shestopalov. Kiev: Naukоva Dumka, 270 p. (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).