ОПОРНІ РОЗРІЗИ ПАЛЕОФАУНІСТИЧНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ФІНАЛЬНОГО ЕОПЛЕЙСТОЦЕНУ ТА РАННЬОГО НЕОПЛЕЙСТОЦЕНУ ПІВДНЯ СХІДНОЇ ЄВРОПИ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2014.4.139086Ключові слова:
палеофауністичний опорний розріз, плейстоцен, дрібні ссавці, фауністичний комплекс, фауністична асоціаціяАнотація
Запропоновано новий тип опорного розрізу – палеофауністичний опорний розріз (ПОР) – найбільш показовий розріз (оголення) або його частина, у відкладах якого достатньо повно представлено комплекс органічних решток, що характеризують моно- або політаксальний фауністичний комплекс чи окрему фауністичну асоціацію, які використовуються для цілей стратиграфії. На основі загальногеологічних, палеонтологічних і спеціальних (датування) методів дослідження проведено аналіз 34 місцезнаходжень (26 розрізів), що містять мікротеріофауну тираспольського фауністичного комплексу фінального еоплейстоцену та раннього неоплейстоцену. Виділено опорні розрізи для палеофауністичних підрозділів (комплекс, асоціація). Горизонти 2-10 розрізу Колкотова балка виокремлені в якості ПОР для тираспольського фауністичного комплексу дрібних ссавців. Описано ПОР для лузанівської (розріз Карай-Дубина), 2- та 1-ї протопопівської (розріз Протопопівка), колкотівської (розріз Колкотова балка), тихонівської (розріз Утконосівка), красносільської (розріз Красносілка 1) і нагорнської (розріз Нагірне 1) теріоасоціацій.Посилання
VeklichМ.F., 1968. Stratigraphy of loess formation of Ukraine and neighboring countries. Кiev: Naukova Dumka, 238 p. (in Russian).
VeklichМ.F., Sirenko N.А., 1972. Reference geological sections of Anthropogene of Ukraine. Кiev: Naukova Dumka, part 3, 228 p. (in Russian).
Velichko A.A., Markova A.K., Pevzner M.A., Udartsev V.P., 1983. The position of the magnetic polarity of the Matuyama-Brunhes in chronostratigraphic scale of continental deposits in Eastern Europe. Doklady AN SSSR, vol. 269, No. 5, p. 1147- 1150 (in Russian).
Vozgrin B.D., 2004. Use of microtheriologic method for stratigraphic dismemberment of Quaternary sediments. In: Problems of Phanerozoic stratigraphy of Ukraine. Kyiv, p. 263-265 (in Ukrainian).
Gozhik P.F., 2006. Freshwater molluscs of Late Cenozoic from south of Eastern Europe. In 2 parts. Part I. The superfamily UNIONOIDEA. Кiev, 280 p. (in Russian).
David A.I., Voloshina M.I., Negadaev-Nikonov K.N.,Medjanik S.I, Shushpanov K.I., Redkozub O.I., 1998. Paleocenosis of Early Pleistocene of lower Transdnistria / Ed. A.N. Lungu. Kishinev: Shtiintsa, 106 p. (in Russian).
Konstantinova N.A., 1967. Anthropogene the southern Moldova and southwestern Ukraine / Ed. K.V. Nikiforova. Moskow: Nauka, 140 p. (Trudy GIN AN SSSR; Iss. 173) (in Russian).
Krokhmal’ A.I., 1991. Microtheriofauna of V terrace above the floodplain of the Danube and its stratigraphic position. In: Anthropogen (Quaternary) formation of Ukraine: Compilation of scientific transactions. Кiev, p. 87-92 (in Russian).
Krokhmal’ A.I., 2014. Reference biostratigraphic sections of the paleofaunal subdivisions of the Eopleistocene in the south of Eastern Europe.Buletinul Institutului de Geologie si Seismologie al ASM, №1, p. 94-104 (in Russian).
Krokhmal’ A.I., Dykan N.I., 2006. Biostratigraphic correlation of Middle Pleistocene deposits of Central and Eastern Europe (for example, sections of the Ukraine, Germany and Russia). Modern directions of Ukrainian geological science: Compilation of scientific transactions of IGS of NAS of Ukraine. Kyiv, p. 232-239 (in Russian).
Krokhmal’ A.I., Rekovets L.I., 2010. Locations of Pleistocene small mammals of Ukraine and adjacent territories. Кiev: LAT & K, 330 p. (in Russian).
Krokhmal’ A.I., Shelkoplas V.N., Komar M.S., Dykan’ N.I., Prylypko S.K., Rudjuk V.V., Khrystoforova T.F., 2011. Comprehensive substantiation of volume and boundaries of Pleistocene stratigraphic units of Ukraine. Geologichnyy zhurnal, No. 3 (336), p. 7-.25 (in Russian)
Kulikov J.A., Chepalyga A.L., 1985. Chronology of Dniester terraces according biostratigraphy and thermoluminescent method. In: Geochronology of the Quaternary period. Tallinn: Izdatel’stvo AN JeSSR, p. 52-53 (in Russian).
Markova A.K., 1982. Pleistocene rodents of Russian plains (their importance for paleogeography and stratigraphy) / Ed. A.A. Velichko. Moskow: Nauka, 186 p. (in Russian).
Mikhaylesku K.D., Markova A.K., 1992. Paleogeographic development stages of fauna in the south of Moldova Antropogene (small mammals and molluscs). Kishinev: Shtiintsa, 312 p. (in Russian).
Ratnikov V.Ur., Krokhmal’ A.I., 2005. Middle Pleistocene small terrestrial vertebrates in sections Nagornoye-1 and Nagornoye-2. Geologichnyy zhurnal, No. 4 (314), p. 97-105 (in Russian).
Rekovets L.I., 1994. Small mammals of the Anthropogene south of Eastern Europe / Ed. V.A. Topachevsky. Кiev: Naukova Dumka, 370 p. (in Russian).
Stratigraphic Code of Ukraine, 2012 / Ed. P.F. Gozhik. Kyiv, 66 p. (in Ukrainian).
Rekovets L., Nadachowski A., 1995. Pleistocene Voles (Arvicolidae) of the Ukraine. Paleontologia i Evolucio, №28-29, p. 145-245 (in English).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).