ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНІ РИТМИ КВАРТЕРУ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • V. N. SHOVKOPLYAS Інститут геологічних наук НАН України, Україна
  • T. F. KHRУSTOFOROVA Інститут геологічних наук НАН України, Україна

DOI:

https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2011.3.139125

Ключові слова:

Палеогеографічні ритми, квартер, Україна

Анотація

Відклади великих підрозділів квартеру характеризуються різними типами ґрунтів, що властиві тільки цьому періоду. Простежено важливі закономірності у ритмічній зміні палеогеографічних умов у геологічній історії. Ці зміни являють собою спіральний розвиток давніх умов, обстановок та подій.

Посилання

Bolihovskaya N. S. Evolyuciya lessovo-pochvennoj formacii Severnoj Evrazii. - M.: Izd-vo Mosk. un-ta, 1995. - 270 s.

Milankovich M. Matematicheskaya klimatologiya i astronomicheskaya teoriya kolebanij klimata. - M.; L.: GONTI, 1939. - 290 s.

Rekovec L. I. Melkie mlekopitayushie antropogena yuga Vostochnoj Evropy. - Kiev: Nauk. dumka, 1994. - 370 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2011-08-25

Номер

№ 3 (2011)

Розділ

Зміст

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

 

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див.  The Effect of Open Access).