СТРАТИГРАФІЯ ВЕРХНЬОЇ КРЕЙДИ ГІРСЬКОГО КРИМУ ЗА ВАПНЯКОВИМ НАНОПЛАНКТОНОМ
DOI:
https://doi.org/10.30836/igs.1025-6814.2013.4.139290Ключові слова:
біостратиграфія, верхня крейда, нанопланктон, південь УкраїниАнотація
У верхній крейді півдня України вапняний нанопланктон досяг свого кількісного й якісного максимуму. В усіх літологічних типах порід нанофосилії є породоутворюючими компонентами, однак слабка мінливість таксономічної різноманітності ускладнює стратиграфічне застосування цієї групи. На підставі вивчення матеріалу з Гірського і Рівнинного Криму в верхній крейді нами були виділені дев'ять зон, що мають глобальне поширення. У нижньому сеномані виділена зона Eiffelithus turriseiffeli; у средньому сеномані – середньому туроні – зона Microrhabdulus decoratus; у верхньому туроні – нижньому коньяку – зона Kamptnerius magnificus – Eiffelithus eximius; у сантоні – зона Micula staurophora; в нижньому кампані виділена зона Arkhangelskiella cymbiformis, у верхньому кампані – зона Broinsonis parca parca, у верхах верхнього кампану – нижньому маастрихті – зона Reinhardtites levis, в нижній частині верхнього маастрихту – зона Lithraphidites quadratus, у верхній частині верхнього маастрихту – зона Nephrolithus frequens. Межа між маастрихтом і датом проводиться по різкому зникненню практично всіх верхньокрейдових видів.
Посилання
Gholubev S. N., Kalynychenko Gh. P. Vlyjanye fossylyzacyy na detaly morfologhyy kokkolytov na prymere roda Zygodiscus // Paleonb tol. sb. – 1983. # 20. – S. 89–92.
Kalynychenko Gh. P. Yzvestkovyj nanoplankton y zonaljnoe raschlenenye poghranychnykh otlozhenyj nyzhnegho y verkhnegho mela Severo-Zapadnogho Prychernomorjja y Kryma: Avtoref. dys. ... kand. gheol.-myneral. nauk. – M., 1983. 18 s.
Lypnyk E. S., Ljulj'eva S. A. Zonaljnoe raschlenenye senomanskykh-santonskykh otlozhenyj Dneprovsko-Doneckoj vpadyny po bentosnym foramynyferam y yzvestkovomu nanoplanktonu. – Kyev, 1981. – 49 s. (Prepr. / AN USSR. Ynbt gheol. nauk; 81-22).
Lypnyk E. S., Ljulj'eva S. A. Zony bentosnykh foramynyfer y yzvestkovogho nanoplanktona v kampane y maastrykhte Dneprovsko-Doneckoj vpadyny. – Kyev, 1981. – 37 s. – (Prepr. / AN USSR. Yn-t gheol. nauk; 81b23).
Matveev A. V. Osobennosty metodyky yzuchenyja yzvestkovogho nanoplanktona // Visn. Kharkiv. un-tu. – 2011. – # 956. – S. 43–46.
Romanyv A. M. Yzvestkovyj nanoplankton melovykh y paleoghenovykh otlozhenyj Ukraynskykh Karpat. – Kyev: Nauk. dumka, 1991. – 148 s.
Shumenko S. Y., Stecenko V. P. Zonaljnoe raschlenenye pozdnemelovykh otlozhenyj Kryma po yzvestkovym nanofossylyjam // Dokl. AN SSSR. 1978. – T. 241, # 5. – S. 1160–1162.
Shumnyk A. V. Yzvestnjakovyj nanoplankton verkhnegho mela Juzhnoj Ukrayny: Avtoref. dys. ... kand. gheol. nauk. – Kyev, 2002. – 18 s.
Burnett J. A. Upper Cretaceous // Calcareous nannofossil byostratigraphy / Ed. P. R. Bown. 1998. – R. 132–198.
Shumenko S. I. Problems in Calcareous Nannofossil Biostratygraphy of the Upper Cretaceous of the Ukraine // Proc. 4 INA conf. Prague, 1991. – R. 207–210.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та безоплатно передають журналу невиключне право публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License (CC BY-NC 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з некомерційними цілями, з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
